ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2021справа №910/18126/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу №910/18126/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469)
до державного підприємства «Укрліктрави» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37471692)
про стягнення 199 557,42 грн.,
без виклику представників сторін.
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Укрліктрави» (далі - Підприємство): 114 407,29 грн. пені; 38 908,42 грн. 3% річних та 46 241,71 грн. втрат від інфляції, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 07.02.2017 №8/17/62 (далі - Договір), а всього 199 557,42 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 07.02.2017 державним підприємством «Тетіївська агропромислова компанія» (правонаступником якого є Товариство; продавець) та Підприємством (покупець) укладено Договір про купівлю-продаж насіння сільськогосподарських культур;
- у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору у останнього утворилася заборгованість у сумі 660 898,60 грн.;
- рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/16844/19 позов задоволено;
- 12.08.2020 на виконання зазначеного рішення видано наказ;
- зобов'язання Підприємства з погашення заборгованості згідно з Договором у сумі 660 898,60 грн. було виконано 10.11.2020;
- за прострочення виконання зобов'язань за Договором позивачем нараховано 114 407,29 грн. пені, 38 908,42 грн. 3% річних та 46 241,71 грн. втрат від інфляції.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
14.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Підприємство просило суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до заявлених позовних вимог. Відповідач також зазначив, що право кредитора на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у разі невиконання боржником рішення суду про стягнення суми боргу стосується виключно втрат від інфляції та 3% річних, а не пені.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Так, судом здійснено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та встановлено відсутність факту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у сумі 2 994 грн., сплаченого позивачем на підставі платіжного доручення від 16.11.2020 №2699 за подання даної позовної заяви.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2020 позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
07.12.2020 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 24.11.2020.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2020 продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
29.12.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій Товариство заперечило проти викладених Підприємством у відзиві на позов доводів.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
07.02.2017 державним підприємством «Тетіївська агропромислова компанія» (правонаступником якого є Товариство; продавець) та Підприємством (покупець) укладено Договір, за умовами якого:
- продавець зобов'язується в строки, визначені Договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1 Договору);
- найменування товару: насіння сільськогосподарських культур в асортименті, визначеному в додатках-специфікаціях до Договору, які складають його невід'ємну частину (п. 1.2 Договору);
- ціна за одиницю товару кожного найменування в національній валюті та її еквівалент в іноземній грошовій валюті наводиться в додатках до Договору (пункт 5.1 Договору);
- загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках-специфікаціях до Договору (пункт 6.1 Договору);
- підписання покупцем видаткової накладної засвідчує факт передачі разом із товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості (пункт 10.2 Договору);
- за порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором сторона, яка допустила прострочення, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання, за кожен день прострочення (пункт 12.2 Договору);
- нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором припиняється через 3 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором становить 3 роки (пункт 12.7 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін; строк його дії становить 12 місяців; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 11.1 Договору).
У додатках від 07.02.2017 №8/17/62/1-н, від 15.02.2017 №8/17/62/2-н, від 22.02.2017 №8/17/62/3-н, від 14.04.2017 №8/17/62/4-н, від 04.05.2017 №8/17/62/6-н до Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний сплатити загальну вартість поставленого товару до 15.10.2017.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 571 338,40 грн. за видатковими накладними від 31.03.2017 №313 на суму 598 533,60 грн., від 31.03.2017 №314 на суму 1 460 530,94 грн., від 04.04.2017 №491 на суму 1 047 093,24 грн., від 06.04.2017 №512 на суму 344 495,76 грн., від 03.05.2017 №877 на суму 43 079,90 грн., від 16.05.2017 №1029 на суму 77 604,96 грн.
У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості за Договором у сумі 660 898,60 грн. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства вказаної суми заборгованості, а також 231 839,40 грн. пені, нарахованої за період з 22.11.2018 по 21.11.2019 та 132 179,72 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № 910/16844/19 (суддя Бойко Р.В.) позов задоволено повністю; зокрема, стягнуто з Підприємства на користь Товариства за Договором заборгованість у розмірі 660 898,60 грн. та штрафні санкції (пеня та штраф) у розмірі 364 019,12 грн.
12.08.2020 на виконання вказаного рішення видано наказ.
04.09.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Є.І. відкрито виконавче провадження №62960426 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №910/16844/19 від 12.08.2020 про стягнення з Підприємства заборгованості у сумі 660 898,60 грн. та штрафних санкцій (пеня та штраф) у сумі 364 019,12 грн.
У межах вказаного виконавчого провадження з Підприємства на користь позивача стягнуто повну суму заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями: від 16.10.2020 № 37729 на суму 16 654,55 грн., від 19.10.2020 №37932 на суму 27 602,65 грн., від 26.10.2020 № 39656 на суму 851,32 грн. та від 10.11.2020 №42679 на суму 979 809,20 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі №910/16844/19 (суддя Бойко Р.В.) було встановлено неналежне виконання Підприємством умов Договору, в результаті чого у останнього утворилася перед Товариством заборгованість у сумі 660 898,60 грн.
Отже обставини, встановлені вказаним рішенням суду, щодо наявності у Підприємства заборгованості не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Відповідно до пункту 7.1 вказаної постанови за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною першою і пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За приписами статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з частиною першою статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частин першої статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову (аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17).
У зв'язку з порушенням Підприємством строків оплати поставленого Товариством товару за Договором останнім нараховано відповідачу 38 908,42 грн. 3% річних, 46 241,71 грн. втрат від інфляції та 114 407,29 грн. пені.
3% річних позивач нараховує на заборгованість у сумі 660 898,60 грн. за період з 22.11.2018 по 09.11.2020 (оскільки зобов'язання було виконане 10.11.2020).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та періоду їх нарахування, суд встановив, що період нарахування 3% річних визначений Товариством правильно, однак за перерахунком суду сума 3% річних становить 39 009,79 грн.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 38 908,42 грн. 3% річних за розрахунком позивача є обгрунтованими.
Судом також перевірено суму нарахованих позивачем втрат від інфляції та період їх нарахування (грудень 2018 року - червень 2020 року) і встановлено, що вони правильні. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 46 241,71 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими.
Що ж до стягнення з відповідача 114 407,29 грн. пені, нарахованої позивачем на 660 898,00 грн. заборгованості за період з 22.11.2019 по 09.11.2020, то слід зазначити таке.
У пункті 12.7 Договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором припиняється через 3 роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство мало оплатити поставлений позивачем товар до 15.10.2017.
З огляду на зазначене, нарахування пені припиняється 16.10.2020.
Отже, за перерахунком суду стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 22.11.2019 (пеня за період з 22.11.2018 по 21.11.2019 була стягнута за рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № №910/16844/19) по 16.10.2020 у сумі 109 272,23 грн. У стягненні ж 5 135,06 грн. пені слід відмовити.
Разом з тим, відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Так, позивач звернувся до суду з даним позовом 17.11.2020, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку.
Враховуючи те, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову, Товариством не пропущено строк позовної давності щодо вимог в частині стягнення з Підприємства 3% річних за період з 22.11.2018 по 09.11.2020 та втрат від інфляції за період з грудня 2018 року по червень 2018 року.
Оскільки у пункті 12.7 Договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором становить 3 роки, то Товариством також не порушено строк позовної давності щодо вимог в частині стягнення пені.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469) до державного підприємства «Укрліктрави» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37471692) про стягнення 199 557,42 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства «Укрліктрави» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37471692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469): 109 272 (сто дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 23 коп. пені; 38 908 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 42 коп. 3% річних; 46 241 (сорок шість тисяч двісті сорок одну) грн. 71 коп. втрат від інфляції та 2 916 (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 34 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.01.2021.
Суддя О.В. Марченко