ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2021Справа № 910/17679/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг"
про стягнення штрафних санкцій в сумі 21 850,00 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Національне антикорупційне бюро України звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурі Інжиніринг» про стягнення штрафних санкцій в сумі 21 850,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено строки виконання підрядних робіт за договором № 187 про виконання робіт за державні кошти від 23.05.2019 року, у зв'язку із чим позивачем нарахована пеня у розмірі 8 550,00 грн. та штраф у розмірі 13 300,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17679/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 16.11.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 27.11.2020 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
23 травня 2019 року між Національним антикорупційним бюро України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таурі Інжиніринг» (далі - відповідач, підрядник) укладено Договір № 187 про виконання робіт за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених Законом України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», «Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, іншими нормативно-правовими актами України та цим Договором, виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати за завданням замовника роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі (корпус № 1, літера «А») за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14» (далі - проектно-кошторисна документація) (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. «Роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту «Капітальний ремонт нежитлової будівлі (корпус № 1, літера «А»), за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14», код за ДК 021:2015-71320000-7 (Послуги з інженерного проектування), КЕКВ 3132, у тому числі забезпечення та супровід проведення експертизи проектно-кошторисної документації (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи у строки та на умовах встановлених цим Договором.
Завдання на проектування, перелік основних даних та вимог до робіт визначені у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору виконавець здійснює поетапне виконання робіт відповідно до узгодженого сторонами Додатку № 5, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість робіт за Договором становить 190 000,00 грн. без урахування ПДВ та визначена Додатком № 3, що розрахований відповідно до Додатку № 4 із застосуванням ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектно-кошторисної документації на будівництво.
Загальна вартість робіт за Договором визначена з урахуванням усіх витрат виконавця, які необхідно понести виконавцю у зв'язку з виконанням робіт, у тому числі забезпечення (оплату вартості) та супровід проведення експертизи проектно-кошторисної документації, усунення зауважень до результатів робіт (при їх наявності) на етапі проведення експертизи проектно-кошторисної документації, транспортних витрат до місця виконання робіт, податків і зборів та інших витрат, понесених виконавцем.
Ціна Договору становить 190 000,00 грн. без урахування ПДВ та визначена додатком № 1 (п. 2.2 Договору).
За умовами п. 3.1 Договору замовник проводить оплату вартості робіт за окремими етапами згідно з Додатком № 5 на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт протягом 10 робочих днів з дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт сторонами за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків на рахунок замовника у 2019 році.
У випадку відсутності на розрахунковому рахунку замовника бюджетного фінансування видатків, призначених на оплату робіт, замовник проводить оплату виконаних робіт протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на рахунок замовника.
Якість робіт повинна відповідати державним стандартам та загальним вимогам, які пред'являються до робіт цього типу (п. 4.1 Договору).
У відповідності до п. 5.7 Договору передання-прийняття виконаних робіт здійснюється за місцезнаходженням замовника, за окремим етапами згідно з додатком № 5 шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт:
- після 1-го етапу - за умови письмового погодження замовником виготовленої проектно-кошторисної документації;
- після 2-го етапу - за умови передачі виконавцем замовнику документації, переліченої у п. 5.6 Договору.
Пунктом 5.9 Договору узгоджено, що роботи вважаються переданими виконавцем та прийняті замовником з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п. 6.3.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт відповідно до Додатку № 2 у строки та на умовах встановлених цим Договором.
Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 26.12.2019, а в частині виконання зобов'язань виконавцем - до їх повного виконання (п. 7.1 Договору).
Відповідно до п. 8.6 Договору за порушення строків виконання робіт чи виконання робіт у неповному обсязі виконавець зобов'язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення (включаючи день виконання простроченого зобов'язання), а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Додатками № 1, 3, 4 до Договору сторонами викладено Протокол погодження договірної ціни на закупівлю робіт за державні кошти, Договірну ціну та Кошторис робіт.
21 серпня 2019 року сторонами укладено Додатковий договір № 1/285 до Договору, відповідно до якого Додатки № 2 та 5 до Договору викладено у новій редакції та викладено п. 5.1 Договору в наступній редакції: строк виконання робіт та передання їх результату замовником становить не більше 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. Сторони мають право виконати взяті на себе зобов'язання достроково.
Згідно з Додатком № 5 до Договору яким сторонами узгоджено Календарний план, роботи по 1 етапу вартістю 133 000,00 грн. мають бути виконані у строк 150 календарних днів з дати укладення Договору, роботи по 2 етапу вартістю 57 000,00 грн. мають бути виконанні у строк 30 календарних днів з дати завершення 1 етапу.
Відповідно до Акту № 1 приймання-передачі 1-го етапу виконаних робіт від 14.12.2019 позивачем прийнято виконані відповідачем роботи по 1-му етапу вартістю 133 000,00 грн., та відповідно до Акту № 2 приймання-передачі 2-го етапу виконаних робіт від 21.12.2019 позивачем прийнято виконані відповідачем роботи по 2-му етапу вартістю 57 000,00 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, позивач звернувся до відповідача із Вимогою вих. № 03/2-142/19681 від 03.06.2020 про сплату штрафних санкцій за порушення зобов'язань за Договором, відповідно до якої позивач вимагав сплатити штрафні санкції у розмірі 21 850,00 грн., у відповідь на яку, відповідач Листом № 19/06-056 від 19.06.2020 відмовив у виплаті позивачу штрафних санкцій, зазначивши, що оскільки вихідні дані у повному обсязі були передані згідно листа позивача від 09.09.2019 № 09-142/302015, з огляду на приписи ст. 613, 888 ЦК України, строки виконання робіт по першому та другому етапах відповідачем не були порушені.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, а відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.1 Договору строк виконання робіт та передання їх результату замовником становить не більше 180 календарних днів з дати укладення цього Договору.
Водночас, згідно з п. 1.3 Договору виконавець здійснює поетапне виконання робіт відповідно до узгодженого сторонами Додатку № 5, який є невід'ємною частиною Договору.
Додатком № 5 до Договору сторонами узгоджено Календарний план, роботи по 1-му етапу вартістю 133 000,00 грн. мають бути виконані у строк 150 календарних днів з дати укладення Договору, роботи по 2-му етапу вартістю 57 000,00 грн. мають бути виконанні у строк 30 календарних днів з дати завершення 1-го етапу.
Таким чином, роботи по 1-му етапу мали бути виконані відповідачем у строк 150 календарних днів з дати укладення Договору, а роботи по 2-му етапу у строк 30 календарних днів з дати завершення 1 етапу.
Пунктом 5.9 Договору узгоджено, що роботи вважаються переданими виконавцем та прийняті замовником з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до Акту № 1 приймання-передачі 1-го етапу виконаних робіт від 14.12.2019 позивачем прийнято виконані відповідачем роботи по 1-му етапу вартістю 133 000,00 грн., та відповідно до Акту № 2 приймання-передачі 2-го етапу виконаних робіт від 21.12.2019 позивачем прийнято виконані відповідачем роботи по 2-му етапу вартістю 57 000,00 грн.
Таким чином, роботи по 1-му етапу були виконанні з порушенням узгодженого сторонами у Додатку № 5 до Договору строку, натомість роботи по 2-му етапу виконані у межах узгоджених сторонами строків, а саме протягом 30 днів з дати завершення 1-го етапу.
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За змістом статей 525-527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відтак, як встановлено судом, відповідачем допущено порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, в частині виконання робіт за перши етапом у строки, обумовлені Додатком № 5 до Договору
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.6 Договору за порушення строків виконання робіт чи виконання робіт у неповному обсязі виконавець зобов'язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення (включаючи день виконання простроченого зобов'язання), а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Таким чином, оскільки як встановлено судом, відповідачем допущено порушення умов Договору в частині виконання робіт за першим етапом, доказів виконання яких поза межами строків обумовлених сторонами, не з вини відповідача, матеріали справи не містять, здійснивши перерахунок пені, з урахуванням заявлених позивачем періодів, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 6 783,00 грн.
Також, оскільки відповідачем допущено порушення строків виконання робіт за першим етапом більше ніж на 30 календарних днів, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача на підставі п. 8.6 Договору підлягає штраф в розмірі 9 310,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення суми пені та штрафу та відсутність вини у порушення строків виконання робіт за 1 етапом.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурі Інжиніринг» (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 13, корпус 1; ідентифікаційний код: 40289491) на користь Національного антикорупційного бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3; ідентифікаційний код: 39751280) пеню у розмірі 6 783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп., штраф у розмірі 9 310 (дев'ять тисяч триста десять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 17 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено: 15.01.2021
Суддя О.А. Грєхова