ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.01.2021справа №910/13258/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №910/13258/20
за позовом акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 42; ідентифікаційний код 23152907)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Груп Інвест» (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна (Вознесенський узвіз), буд 3/5; ідентифікаційний код 38887742),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2; ідентифікаційний код 00013936),
про визнання припиненими зобов'язань за договором від 10.12.2002 №001/Б,
за участю представників:
позивача - Бурвікової І.Ю. (довіреність від 08.01.2020 №01-8/5);
відповідача - Волокітіна А.В. (довіреність від 25.11.2019 №б/н);
Іванова О.В. (довіреність від 25.11.2019 №б/н);
третьої особи - Тарасенка О.В. (довіреність від 11.01.2021 №41/14/12).
1.Стислий виклад позовних вимог
Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - Телерадіокомпанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Груп Інвест» (далі - Товариство) про визнання припиненими зобов'язань за договором від 10.12.2002 №001/Б про дольову участь у будівництві житлового комплексу (далі - Договір), укладеним Національною радіокомпанією України та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кийпромтехнологія», у зв'язку із неможливістю його виконання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 10.12.2002 Національною радіокомпанією України (правонаступником якої є Телерадіокомпанія)і товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кийпромтехнологія» (далі - Підприємство) укладено Договір;
- відповідно до пункту 2 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638-8/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування» Національній радіокомпанії України було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,73 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 5-6, кадастровий номер: 8000000000:82:036:0100 (далі - Об'єкт);
- 28.02.2014 Національною радіокомпанією України, Підприємством і Товариством укладена угода про заміну сторони Договорупунктом 1 якої сторони дійшли згоди замінити у Договорі Підприємство на Товариство;
- 28.02.2014 Національноюрадіокомпанією України і Товариством був укладений додаток №4 до Договору яким сторони вирішили змінити та внести доповнення до Договору та викласти його в новій редакції;
- Телерадіокомпанія відповідно до статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1039, є правонаступником майна, прав та обов'язків Національної телекомпанії України, що, у свою чергу, була правонаступником Національної радіокомпанії України, та припинила свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 26.07.2016 № 145;
- 18.10.2018 Товариство звернулося до позивача з листом від 17.10.2018 №17-10.18, в якому просило на виконання Договору (в редакції додатку від 28.02.2014 №4 до Договору) затвердити проект наказу «Будівництво житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення на вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва» за зразком, доданим до зазначеного листа, а не проекту «Будівництво житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення по вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва»; додатком до листа була копія Договору (в редакції додатку від 28.02.2014 №4 до Договору) та копія експертного звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Укбудекспертиза» від 16.09.2016 №3-081-15-ЕП/КП;
- 24.10.2018 листом №02-8/3127 Телерадіокомпанія надала відповідь на лист від 17.10.2018 №17-10.18 відповідачу та просила надати погодження/рішення Кабінету Міністрів України на укладання Договору, що за своєю правовою природою є Договором спільної діяльності; крім того, проінформувала, що у разі ненадання вказаних документів є всі підстави вважати, що Договір (в редакції додатку від 28.02.2014 №4 до Договору) та всі додатки до нього на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є недійсними внаслідок їх укладення з перевищенням повноважень, та виконанню не підлягають; проте відповіді на вказаний лист та документів відповідач не надав;
- рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/15250/18, позов задоволено; зобов'язано позивача виконати свої зобов'язання, визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору (в редакції додатку від 28.02.2014 №4 до Договору), а саме затвердити проект «Будівництво житлового комплексу з підземним авто паркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення по вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва»;
- 30.01.2020 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/15250/18 господарський суд міста Києва видав наказ;
- старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. 22.06.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62395105 щодо забезпечення виконання вказаного наказу;
- Державною аудиторською службою України (далі - Служба) на виконання пункту 8 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 1199-р «Про затвердження плану заходів щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» у грудні 2019 року було проведено у позивача заходи державного фінансового контролю; за результатами перевірки Служба зробила висновок, що відповідно до Закону України від 17.04.2014 «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі позивача, забороняється; у разі неприйняття керівництвом позивача ефективних управлінських рішень щодо захисту інтересів держави в особі Телерадіокомпанії виконання зазначеного рішення суду може призвести до забудови приватним суб'єктом господарювання та подальшого відчуження земельної ділянки площею 0,73 га, яка перебуває у її користуванні; про зазначені обставини Служба інформувала Офіс Генерального прокурора листом від 11.01.2020 №02- 17/14-2020;
- позивач з незалежних від нього обставин не має права виконувати зобов'язання за Договором, враховуючи обставини, а саме: передбачені частиною другою статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», частиною дев'ятою статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та пунктом 5 статуту позивача обмеження для Телерадіокомпанії щодо заборони відчуження, передачі (крім короткострокової оренди), приватизації нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі позивача; умови Договору суперечать статті 4 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», пунктам 9, 13 і 15 статуту позивача, яким не передбачено будь-яких видів діяльності у сфері будівництва і така діяльність суперечить меті і завданням позивача.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
02.10.2020 відповідач подав суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:
- позивач не надав доказів настання юридичних чи фактичних обставин, з якими пов'язується припинення зобов'язання неможливістю його виконання, а саме прийняття Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та затвердження статуту Телерадіокомпанії, в яких відсутні будь-які заборони на виконання Договору, не є такою обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає в розумінні статті 607 ЦК України;
- за результатом виконання умов Договору буде збудовано житловий комплекс з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами щодо обслуговування населення, де відповідно кожна із сторін отримує визначену умовами Договору площу у вказаному об'єкті;
- у пунктах 7.4 та 8.1 Договору сторони передбачили, що Договір не є договором про спільну діяльність, а є договором змішаної інвестиційно-підрядної форми відповідно до статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 3, 6 ЦК України; майно (та майнові права), кошти тощо, внесені для реалізації Договору, не є об'єднанням вкладів сторін, не є їх спільною частковою власністю, а залишається у власності сторони, що їх внесла; частини об'єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній з сторін відповідно до Договору; при реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність; Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором;
- таким чином, відчуження земельної ділянкине відбувається, вона залишається у розпорядженні позивача;
- умови Договору не призводять до порушення вимог Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та повністю узгоджуються з положеннями статуту позивача, беручи до уваги те, що чинним законодавством України не забороняється будь-яким юридичним особам брати участь у будівництві об'єктів як замовниками будівництва;
- у разі якщо позивач вважає, що умови Договору порушують вимоги Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» йому як заінтересованій особі необхідно було звертатися до суду з позовом про визнання Договору недійсним, а не про визнання припиненим зобов'язань у зв'язку із неможливістю їх виконання, а тому позивачем фактично було обрано неправильний спосіб захисту начебто своїх порушених прав;
- на думку відповідача, позов Телерадіокомпанії спрямований виключно на ухилення від виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15250/18, яким суд зобов'язав позивача виконати свої зобов'язання, визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору (в редакції додатку від 28.02.2014 №4 до Договору);
- з огляду на те, що сторонами було узгоджено умови Договору, неодноразово вносилися зміни до умов Договору, шляхом укладання додаткових угод, замовлялися експертні звіти, здійснювалися усі необхідні дії для проведення будівництва, тобто Договір виконувався обома сторонами та свідчить про волевиявлення сторін на укладення Договору, позовна вимога про визнання припиненими зобов'язань за Договором у зв'язку із неможливістю його виконання свідчить про те, що позивач діє всупереч своїй попередній поведінці;
- науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, підготовлений кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права №1 ОСОБА_1 , стосовно набуття відповідачем як співвласником новоствореного об'єкта нерухомості, права постійного користування відповідною земельною ділянкою є фактично необґрунтованим та неправильним;
- відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог Телерадіокомпанії.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.10.2020.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 підготовче засідання відкладено на 26.10.2020; залучено до участі у справі Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі - Комітет) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
12.10.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій фактично виклав доводи позовної заяви.
Разом з тим, 12.10.2020 Телерадіокомпанія подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання третій особі позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 23.11.2020.
27.10.2020 третя особа подала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що:
- виконання сторонами умов Договору передбачає фактичне відчуження (передачу) частини нерухомого майна із переходом його у приватну власність; оскільки на земельній ділянці Телерадіокомпанії у відповідності з умовами Договору буде розташовано об'єкт нерухомості, цілком очевидно, що ця ділянка не може використовуватися за іншим призначенням, ніж обслуговування та експлуатація будинку (будівлі, споруди); особа, яка експлуатуватиме об'єкт нерухомості, відповідно стане фактичним землекористувачем, що буде суперечити частині другій статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та пункту 5 статуту Телерадіокомпанії;
- фактично Договір було укладено до виникнення обставин, що унеможливлюють його виконання на сьогоднішній день;
- метою укладення Договору є будівництво Об'єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною з сторін своєї частки в збудованому Об'єкті; за Договором відповідач забезпечуватиме фінансування усіх видів робіт, необхідних для будівництва Об'єкта, а також здійснюватиме виконання частини функцій замовника будівництва Об'єкта відповідно до Договору; в свою чергу, позивач виступатиме стороною, яка для забезпечення будівництва залучає інвестиції відповідача та передає останньому визначену Договором частину функцій замовника будівництва;
- статус замовника (забудовника) будівництва житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення, що планується до будівництва згідно з Договором, не властивий для юридичної особи, яка провадить діяльність у сфері телебачення і радіомовлення, Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» і статутом позивача не закріплено право Телерадіокомпанії здійснювати діяльність у сфері будівництва;
- наразі існують підстави для визнання припиненими зобов'язання за Договором у зв'язку із неможливістю його виконання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2020 розгляд справи по суті відкладено на 11.01.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2021 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи надав пояснення щодо предмета спору та підтримав позовні вимоги.
Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 11.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
10.12.2002 Національною радіокомпанією України (правонаступником якої є Телерадіокомпанія) і Підприємством було укладено Договір.
Рішенням IV сесії XXIV скликання Київської міської ради від 10.07.2003 №638-8/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею'Національній радіокомпанії України, зокрема, встановлено місячний термін для замовлення у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, та внесення змін до державного акта на право постійного користування землею від 06.09.2001 серія ІІ-КВ №004176.
28.02.2014 Національною радіокомпанією України (правонаступником якої є Телерадіокомпанія), Підприємством і Товариством укладена угода про заміну сторони Договору пунктом 1 якої сторони дійшли згоди замінити у Договорі Підприємство на Товариство.
28.02.2014 Національною радіокомпанією України (сторона 1) і Товариством (сторона 2) булопідписано додаток №4 до Договору, яким сторони вирішили змінити івнести доповнення до Договору та викласти його в новій редакції, а саме:
- предметом Договору є зобов'язання та права сторін з будівництва Об'єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною із сторін своєї частини в збудованому Об'єкті в порядку та на умовах, визначених у Договорі, та виконання робіт (ремонту і часткового технічного переоснащення існуючого об'єкта) (пункт 1.1 Договору);
- сторона 1 делегує стороні 2 частину функцій замовника будівництва Об'єкта щодо розробки проектної документації і будівництва Об'єкта та інших функцій, передбачених Договором, окрім права постійного користування земельною ділянкою, з метою отримання сторонами у власність завершеного будівництва Об'єкту в частках, визначних Договором, та/або іншого майна та/або вигоди в порядку та на умовах, визначених у Договорі; сторона 2 бере на себе на час проектування Об'єкта та будівництва Об'єкта виконання всіх функцій замовника, окрім тих, що відповідно до умов Договору покладено на сторону 1, зобов'язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування, забезпечити будівництво Об'єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації та виконання робіт (ремонту і часткового технічного переоснащення існуючого об'єкта) в порядку та на умовах, визначених у Договорі (пункт 1.2 Договору);
- експертна грошова оцінка вартості права постійного користування земельною ділянкою без урахуванням ПДВ визначена шляхом експертної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки та відповідно до звіту державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 17.09.2013 станом на дату оцінки становить 19 751 709 грн. (пункт 1.6 Договору);
- сторона 1 зобов'язується після завершення будівництва об'єкта надати стороні 2 документи, необхідні для оформлення останньою права власності на її частину Об'єкту (підпункт 2.1.11 пункту 2.1 Договору);
- сторона 1 делегує стороні 2 частину функцій замовника будівництва Об'єкта, а саме сторона 2 в повному обсязі здійснює функції замовника будівництва Об'єкта, крім тих, що за Договором покладені на сторону 1, у тому числі сторона 2 зобов'язана забезпечити:
Ч спільно зі стороною 1 прийняття Об'єкта в експлуатацію (підпункт 2.2.6 пункту 2.2 Договору);
Ч передати Об'єкт в експлуатацію експлуатуючій організації (підпункт 2.2.8 пункту 2.2 Договору);
Ч отримання стороною 1 її частини результатів реалізації Договору у строки та на умовах, погоджених сторонами (підпункт 2.2.10 пункту 2.2 Договору);
Ч у встановлені Договором терміни будівництво Об'єкта та введення закінченого будівництвом Об'єкта в експлуатацію за допомогою сторони 1 та в межах її компетенції (підпункт 2.2.16 пункту 2.2 Договору);
- після завершення будівництва Об'єкта сторони спільно забезпечують його прийняття в експлуатацію та передання Об'єкта для обслуговування та експлуатації на баланс експлуатуючої організації, що визначається за погодженням сторін не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати прийняття Об'єкта в експлуатацію (пункт 2.5 Договору);
- сторона 2 здійснює у повному обсязі фінансування розробки проектної документації, будівництва Об'єкта, документації та виконання робіт, включаючи пайовий внесок на розвиток інфраструктури населеного пункту та всі інші витрати, пов'язані з будівництвом Об'єкта та введенням його в експлуатацію (пункт 3.1 Договору);
- орієнтовна вартість будівництва Об'єкта буде визначена сторонами на підставі проектної документації протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після підписання сторонами Договору; вартість будівництва Об'єкта є динамічною, визначається поетапно згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) та виходячи з проектної документації та договірних цін; оскільки фінансування будівництва Об'єкта в повному обсязі є обов'язком сторони 2, сторона 2 вправі змінювати вартість будівництва Об'єкта; остаточна вартість будівництва Об'єкта буде визначена протягом 30 (тридцяти) календарних днів після завершення будівництва Об'єкта (пункт 3.2 Договору);
- обсяг фінансування визначається згідно з Договором та на підставі розробленої і погодженої проектної документації на будівництво Об'єкта, іншої документації, відповідно до якої визначаються витрати, необхідні для будівництва Об'єкта; при цьому, до витрат сторони 2 з реалізації Договору належать: витрати на розробку проектної документації; витрати (їх компенсація) на виконання робіт із звільнення земельної ділянки від Об'єктів знесення; витрати на будівництво Об'єкта; витрати на відрахування (передання) та платежі, передбачені законодавством щодо Об'єкта; витрати зі сплати комунальних послуг, таких як водопостачання, електроенергія, каналізація, газопостачання, вивіз сміття, прибирання території та інших, які можуть бути необхідними під час будівництва Об'єкта; витрати на забезпечення технічки безпеки та охорону будівельного майданчика і Об'єкта; витрати, пов'язані із страхуванням Об'єкта або страхуванням будь-якої діяльності на Об'єкті, або будь-якої відповідальності, яка випливає з реалізації Договору, у разі їх понесення; витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати персоналу, що забезпечує реалізацію Договору та всі інші витрати, пов'язані з будівництвом Об'єкта та введенням його в експлуатацію (пункт 3.3 Договору);
- фінансування розробки проектної документації, будівництва Об'єкта та виконання робіт здійснюється стороною 2 відповідно до укладених останньою договорів (в тому числі контрактів, угод, рахунків) безпосередньо виконавцем (проектувальником, підрядником, постачальником тощо) занеобхідності згідно з черговістю реалізації Договору (пункт 3.4 Договору);
- джерелом фінансування будівництва Об'єкта та виконання робіт є кошти сторони 2; при цьому сторона 2 може використовувати як власні кошти, так і кошти, залучені на будь-яких не заборонених законодавством умовах у способи, що не суперечать законодавству, самостійно укладаючи відповідні договори (пункт 3.5 Договору);
- сторони погодили, що розрахунки між сторонами за Договором здійснюються в такому порядку:
Ч сторона1 отримує частину площі нежитлового призначення в Об'єкті розміром 1 104,7 кв.м. як компенсацію замість адміністративно-виробничого корпусу за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-Б; до того ж сторона 1 отримує частину площі нежитлового призначення в Об'єкті у розмірі, що за експертною оцінкою її вартості не може бути меншою за ринкову вартість права постійного користування земельною ділянкою, яка зазначена у пункті 1.6 Договору; частина площі нежитлового призначення в Об'єкті, що отримується стороною 1 за Договором, буде визначена у додатку №2 до Договору протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після затвердження проектної документації в передбаченому законодавством порядку; також сторона 2 забезпечує стороні 1 проведення робіт в обсягах, визначених документацією, що розробляється на рахунок сторони 2 та погоджується обома сторонами, орієнтовні параметри яких передбачені у додатку №4, що є невід'ємною частиною Договору (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору);
Ч сторона 2 отримує у свою власність решту Об'єкта, крім частини площі нежитлового призначення Об'єкта, що визначена у підпункті 4.1.1 пункту 4.1 Договору та передбачена у додатку №4, що є невід'ємною частиною Договору (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Договору);
- після затвердження проектної документації протягом 7 (семи) календарних днів з дати звернення однієї із сторін до іншої сторони, виходячи із положень пункту 4.1 Договору, сторони на підставі проектної документації визначають частини в Об'єкті, які отримає кожна із сторін, після чого сторони підписують додаток №3 до Договору (протокол розподілу) щодо розподілу часток в Об'єкті у відповідності до розробленої проектної документації; якщо відсотковий розмір частки сторони в Об'єкті не співпадатиме з площею цілих приміщень в Об'єкті, для розподілу частин Об'єкта між сторонами застосовуються округлення відповідно до чинних правил бухгалтерського обліку (пункт 4.2 Договору);
- право власності на результати реалізації Договору, якими є відповідні частки завершеного Об'єкта, виникає у кожної із сторін з моменту оформлення речових прав (пункт 4.6 Договору);
- сторони стверджують, що при реалізації Договору право на земельну ділянку залишається за стороною 1, земельна ділянка не є вкладом сторони 1 у діяльність з реалізації Договору і укладення Договору не припиняє права сторони 1 на земельну ділянку (пункт 7.3 Договору);
- сторони стверджують, що Договір не є договором про спільну діяльність,а є договором змішаної інвестиційно-підрядної форми відповідно до статті 67 ГК України та статей 3 і 6 ЦК України; майно (та майнові права), кошти тощо, внесені для реалізації Договору, не є об'єднанням вкладів сторін, не є їх спільною частковою власністю, а залишається у власності сторони, що їх внесла; частини Об'єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній із сторін згідно з положеннями Договору; при реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність (пункт 7.4 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 8.1 Договору).
Національна радіокомпанія України на виконання вимог наказу Держкомтелерадіо «Про реорганізацію Національної радіокомпанії України» від 25.08.2015 №201 станом на 01.01.2016 передала балансові рахунки, матеріальні цінності, активи та зобов'язання, у тому числі дебіторську заборгованість, що знаходилася на її балансі на баланс Національної телекомпанії України на підставі передавального акта, затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 15.01.2016 №29.
Держкомтелерадіо закріпив зазначене майно за Національною телекомпанією України на праві оперативного управління.
Національна телекомпанія України відповідно до пункту 1.1 свого статуту була правонаступником майна, прав і обов'язків Національної радіокомпанії України.
19.01.2017 у зв'язку з реорганізацією Національної телекомпанії України згідно з вимогами Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №693 та від 05.08.2015 №567, наказу Держкомтелерадіо України від 30.09.2016 №177 «Про реорганізацію Національної телекомпанії України» було утворено Суспільне телебачення і радіомовлення України у формі акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», 100% акцій якого належить державі.
Відповідно до пункту 1.1 статуту Телерадіокомпанія є правонаступником майна, прав та обов'язків Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність.
У зв'язку з реорганізацією Національної телекомпанії України всі зобов'язання за Договором перейшли до правонаступника Телерадіокомпанії у відповідності до зведеного передавального акта необоротних активів та зобов'язань Національної телекомпанії України (об'єднаної) до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 17.01.2017 №3.
Правокористувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-б, є Телерадіокомпанія як правонаступник, а землевласником є держава України в особі Київської міської державної адміністрації.
18.10.2018 відповідач звернувся до позивача з листом від 17.10.2018 №17-10.18, в якому просив затвердити проект «Будівництва житлового комплексу з підземним автопаркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення на вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва» у відповідності до наданих у листі техніко-економічних показників та проекту наказу про затвердження.
У відповідь на вказаний лист позивач листом від 24.10.2018 №02-8/3127відмовив Товариству у затвердженні зазначеного проекту, посилаючись на те, що Договір містить всі ознаки договору про спільну діяльність, а тому згідно з положеннями Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 №296, Національна телекомпанія України повинна була погодити з Кабінетом Міністрів України укладення Договору;оскільки таке погодження отримане не було, Договір вважається укладеним з перевищенням повноважень та є недійсним на підставі статей 215 і 203 ЦК України та виконуватися не буде.
У зв'язку з отриманою від позивача відмовою виконувати умов Договору Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Телерадіокомпанії про зобов'язання виконати умови Договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/15250/18 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020, позов задоволено повністю; зобов'язано Телерадіокомпанію виконати свої зобов'язання, визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору, а саме затвердити проект «Будівництво житлового комплексу з підземним авто паркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення по вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва».
30.01.2020 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/15250/18 видано судові накази.
22.06.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №62395105 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.01.2020 щодо зобов'язання Телерадіокомпанії виконати свої зобов'язання, що визначені підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору, а саме затвердити проект «Будівництво житлового комплексу з підземним авто паркінгом, офісними приміщеннями та закладами по обслуговуванню населення по вул. Леоніда Первомайського, 5-Б у Печерському районі м. Києва».
Наразі Телерадіокомпанією не виконано наказ суду від 30.01.2020 у справі №910/15250/18, у зв'язку з чим державним виконавцем було двічі накладено на позивача штраф за невиконання та надіслано повідомлення про вчинення позивачем (боржником) кримінального правопорушення.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Телерадіокомпанія стверджує, що укладений сторонами Договір є договором про дольову участь.
Згідно із статтею 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Тобто, спільна діяльність це договірна форма об'єднання осіб для досягнення спільної мети без створення юридичної особи.
Відповідно до статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За умовами пункту 2.1 Договору зобов'язаннями Національної радіокомпанії України (сторони 1) є: оформлення дозволу на проектування об'єкта; звільнення земельної ділянки від об'єктів знесення; сприяння Товариствуу виконанні проектування та спорудження об'єкта; отримання в компетентних органах та надання Товариству дозволу на виконання будівельних робіт зі спорудженняоб'єкта з лімітами і точками підключення електроенергії, води, та інших необхідних комунікацій на будівельному майданчику, а також ордеру на тимчасове порушення благоустрою та ордерів на прокладення зовнішніх мереж зв'язку із спорудженням об'єкта; надання Товариству будь-якої інформації та відомостей, що є необхідними для реалізації Договору тощо.
Тобто, умовами вказаного правочину передбачено перелік певних обов'язків сторони 1 перед стороною 2, що вказує на виникнення між контрагентами відносин боржника, як особи, яка повинна вчинити на користь контрагента певні дії, та кредитора у зобов'язанні, як особи, яка має право вимагати вчинення таких дій.
За висновками суду характер та правова суть обов'язків Телерадіокомпанії за Договором вказує на те, що останні фактично є підготовчими діями, направленими на створення умов Товариству для вчинення юридично значимих дій.
Одночасно, зі змісту пункту 2.2 Договору вбачається, що права та обов'язки Товариства (сторони 2) полягають у: розробці завдання на проектування об'єкта; укладенні відповідних договорів та забезпечення фінансування процесу збору вихідних даних на проектування об'єкта; укладенні договорів на проектування та спорудження об'єкта; сприянні в отриманні погоджень та дозволів від відповідних державних органів та організацій, позитивних експертних висновків стосовно проекту; забезпеченні фінансування будівництва об'єкта; забезпеченні процесу будівництва об'єкта.
Тобто, здійснення будівництва об'єкта та реалізація Договору покладається саме на Товариство та третіх осіб, з якими відповідачем будуть укладені відповідні окремі договори. Отже, на Телерадіокомпанію Договором не покладаються зобов'язання з безпосередньої участі у будівництві Об'єкта.
За таких обставин аналіз всіх положень укладеного сторонами Договору дає підстави вважати, що останній не є за своєю правовою природою договором про спільну діяльність, оскільки обов'язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених предметом Договору, фактично покладено на одну сторону - Товариство без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі.
Одночасно, надаючи оцінку правовій природі укладеного сторонами правочину судом враховано таке.
Абзацом першим частини третьоїстатті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною п'ятою статті 318 ГК України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Відповідно до частини другої статті 319 ГК України ічастини першої статті 838 ЦК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору у якості третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Частиною першою статті 843 ЦК України і частиною першою статті 321 ГК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частині перша статті 846 ЦК України).
За приписами частини першої статті 849 ЦК України і частини першої статті 320 ГК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (частина перша статті 876 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
За висновками суду, укладений сторонами правочин має ознаки змішаного договору та містить елементи зобов'язальних правовідносин у сфері інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду) та інших зобов'язальних правовідносин, виникнення та існування яких не суперечить положенням актів цивільного та господарського законодавства та, водночас, не дозволяє зробити висновок про можливість комплексного застосування до окремих частин договору інших положень чинного законодавства, ніж ті, що регламентують порядок здійснення інвестиційної діяльності та особливості виникнення, зміни та припинення правовідносин підряду.
Крім того, судом взято до уваги, що пунктом 7.4 Договору передбачено, що Договір не є договором про спільну діяльність, а є договором змішаної інвестиційно-підрядної форми відповідно до статті 67 ГК України тастатей 3, 6 ЦК України. Майно (та майнові права), кошти тощо, внесені для реалізації Договору, не є об'єднанням вкладів сторін, не є їх спільною частковою власністю, а залишається у власності сторони, що їх внесла. Частини об'єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній із сторін відповідно до положень Договору. При реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність.
В контексті означеного суд також звертає увагу на те, що Договір є домовленістю обох сторін, а отже, визначення певних умов правочину є результатом волевиявлення обох контрагентів, тому, за висновками суду, зміст пункту 7.4 Договору вказує на наявність у обох контрагентів волі на укладання правочину саме договору змішаної інвестиційно-підрядної форми, а не договору про спільну діяльність.
Наведене встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі №910/15250/18 (суддя Спичак О.М.).
Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами першою і другою статті 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
Відповідно до статті 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Частинами першою - третьою і шостою статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з частинами третьою і четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що Телерадіокомпанія не може виконати умови Договору з незалежних від неї обставин, а саме з:
- передбачені частиною другою статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», частиною дев'ятою статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», пунктом 5 статуту Телерадіокомпанії щодо заборони відчуження, передачі (крім короткострокової оренди), приватизації нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі позивача;
- той факт, що умови Договору суперечать статті 4 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», пункту 9, 13 і 15 статуту Телерадіокомпанії, зокрема, щодо того, що статутом не передбачено будь-яких видів діяльності у сфері будівництва і така діяльність суперечить меті і завданням позивача.
Також позивач стверджує, що в силу приписів статті 377 ЦК України і статті 120 Земельного кодексу України, згідно з принципом слідування земельної ділянки за долею нерухомості, виконання Договору призведе до забудови приватним суб'єктом господарювання земельної ділянки, яка перебуває на праві постійного користування у Телерадіокомпанії, є державною власністю та до виникнення у Товариства як співвласника новоствореного об'єкта нерухомості, права постійного користування відповідною земельною ділянкою.
За умовами Договору його предметом є зобов'язання та права сторін з будівництва Об'єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною із сторін своєї частини в збудованому Об'єкті в порядку та на умовах, визначених Договором, та виконання робіт (ремонту і часткового технічного переоснащення існуючого Об'єкта) в порядку та на умовах, визначених у Договорі.
Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, щопри реалізації Договору право на земельну ділянку залишається за стороною 1, земельна ділянка не є вкладом сторони 1 у діяльність з реалізації Договору і укладення Договору не припиняє права сторони 1 на земельну ділянку.
Разом з тим, згідно з частинами першою і другою статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого частини дев'ятої статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
Абзацом п'ятим частини другої статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» передбачено, що Телерадіокомпанія є об'єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі Телерадіокомпанії, забороняється.
Наведена норма не містить жодної заборони щодо передачі земельної ділянки у користування організації, яка буде здійснювати управління збудованим багатоквартирним будинком.
Будівництво ж новоствореного об'єкта здійснюється виключно за рахунок Товариства і право власності за збудований об'єкт буде набуте обома сторонами одночасно, а не відчужене/передане (що і передбачено наведеною нормою Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України») позивачем відповідачу.
Стосовно відсутності у позивача видів діяльності у сфері будівництва, то за умовами Договором здійснення будівництва об'єкта та реалізація Договору покладається саме на Товариство та третіх осіб, з якими відповідачем будуть укладені відповідні окремі договори.На Телерадіокомпанію Договором не покладаються жодні зобов'язання з безпосередньої участі у будівництві об'єкта.
Сліз зазначити, що позивач є правонаступником всіх прав та обов'язків Національної радіокомпанії України, зокрема, за Договором, а відтак твердження щодо суперечливості такої діяльність меті і завданням Телерадіокомпанії є безпідставними.
Що ж до наданого позивачем науково-правового висновку, підготовленого кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_1., то суд не бере його до уваги, оскільки правова оцінка Договору і його умов здійснюється безпосередньо судом, що врегульовано приписами ГПК України, окрім того, такий висновок не є висновком судової експертизи у розумінні статей 98 і 101 ГПК Україниу зв'язку з відсутністю у вказаної особи свідоцтва експерта.
Отже з огляду на встановлені судом обставини позовні вимоги Телерадіокомпанії задоволенню не підлягають.
Відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.
Позивач, заперечуючи проти застосування наслідків спливу строку позовної давності, вказав проте, що ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки про порушене право Телерадіокомпанія дізналася у грудні 2019 року після проведення Державною аудиторською службою України у позивача заходів державного фінансового контролю, за результатами якого служба зробила висновок, що «відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» відчуження, передача (крім короткострокової оренди) приватизація нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі АТ «НСТУ», забороняється. У разі неприйняття керівництвом АТ «НСТУ» ефективних управлінських рішень щодо захисту інтересів держави в особі АТ «НСТУ» виконання зазначеного рішення суду може призвести до забудови приватним суб'єктом господарювання та подальшого відчуження земельної ділянки площею 0, 73 га, яка перебуває у її користуванні.».
З огляду на викладене Телерадіокомпанія стверджує, що фактично Державна аудиторська служба України зобов'язала позивача вживати відповідні заходи щодо недопущення забудови земельної ділянки.
Слід зазначити, що жодного доказу проведення Державною аудиторською службою України у позивача заходів державного фінансового контролю та надання позивачу відповідного висновку матеріали справи не містять.
До Телерадіокомпанії як правонаступника майна, прав та обов'язків Національної телекомпанії України всі зобов'язання за Договором перейшли17.01.2017 (акт необоротних активів та зобов'язань Національної телекомпанії України (об'єднаної) до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» затверджений 17.01.2017 наказом Держкомтелерадіо №3).
Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», яким позивач обґрунтовує свої вимоги, набув чинності 15.05.2014.
19.03.2015 частину другу статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» доповнено абзацом четвертим такого змісту «НСТУ є об'єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі НСТУ, забороняється.».
09.06.2016 до частини другої статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» внесено зміни, а саме доповнено частину другу четвертим абзацом, в результаті чого абзац четвертий у попередній редакції став абзацом п'ятим у редакції від 09.06.2016.
В подальшому жодних змін до частини другої статті 1 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» внесено не було.
Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» створює правові основи діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України, визначає засади діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Тобто позивач, який у своїй діяльності керується вказаним Законом, не міг не знати про наявність порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Слід також зазначити, що висновки Державної аудиторської служби України не є нормативно-правовими актами, які роз'яснюють порядок застосування норм Законів України, а також не можуть бути єдиною підставою для визнання припиненими зобов'язань за укладеним сторонами договором у зв'язку з неможливістю їх виконання.
Таким чином, останнім днем для звернення до суду з даним позовом є 17.01.2020, натомість позовну заяву подано до суду 02.09.2020 згідно із накладною Укрпошти, 03.09.2020 відповідно до печатки канцелярії суду.
Відтак позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 42; ідентифікаційний код 23152907) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Груп Інвест» (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна (Вознесенський узвіз), буд 3/5; ідентифікаційний код 38887742), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2; ідентифікаційний код 00013936), про визнання припиненими зобов'язань за договором від 10.12.2002 №001/Б.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 42; ідентифікаційний код 23152907).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.01.2021.
Суддя О.В. Марченко