ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.01.2021Справа № 910/340/21
Суддя Мудрий С.М., розглянувши
позовну заяву Державного підприємства "Український центр "Безпека"
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова"
про стягнення 175 352 382,35 грн.
Державне підприємство "Український центр "Безпека" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" про стягнення 175 352 382,35 грн.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема, в пункті 1 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Приписи ч.1 статті 172 ГПК України мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Проте, позивачем взагалі не надано доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (відповідача), що в свою чергу є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями пункту 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).
З позовної заяви №498т від 29.12.2010 року вбачається, що вона подана безпосереднього до господарського суду міста Києва, про що зроблена відмітка канцелярії суду 05.01.2021 року.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 270,00 грн.
Таким чином, за подання даної позовної заяви про стягнення 175 352 382,00 грн. необхідно сплатити судовий збір у розмірі 794 500,00 грн.
Проте, до позовної заяви позивачем взагалі не додано докази оплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 164, 174 ГПК України, суд-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою
4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Мудрий