15.01.2021 Справа № 908/57/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву № 3082/01-10 від 30.12.2020 (вх. 60/08-07/21 від 11.01.2021) про видачу судового наказу
Заявник: Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 22144952)
Боржник: ФОП Сербова Тетяна Віталіївна, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 9178,90 грн. заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком
11.01.2021 до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ФОП Сербової Тетяни Віталіївни, м. Запоріжжя 9178,90 грн. заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 по 01.11.2020, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за укладеним сторонами договором про надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій № 121/В від 11.01.2018.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 справу № 908/57/21 за вище вказаною заявою про видачу судового наказу розподілено судді Зінченко Н.Г.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Судовий наказ згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України є особливою формою судового рішення, яке видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
На титульному (першому) аркуші заяви, за її текстом та в прохальній частині заяви заявником при зазначенні найменування боржника вказано - ФОП Сербова Тетяна Віталіївна.
Разом із тим, відповідно до відомостей Витягу до безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повним найменуванням боржника є - Фізична особа-підприємець Сербова Тетяна Віталіївна.
Отже, заявником зазначено не повне найменування боржника, що прямо суперечить п. 2 частини 2 ст. 150 ГПК України.
Крім того, згідно з відомостями Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Сербової Тетяниа Віталіївни є: АДРЕСА_1 , тоді на титульному (першому) аркуші заяви заявником зазначено адреси боржника: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Так, при задоволенні позову в резолютивній частині позову вказуються, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги), неустойки, штрафу, пені та збитків, тобто визначається правова природа відповідних сум.
Виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.
Згідно із вимогами п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір.
Так, в тексті поданої Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заяви вказано, що ФОП Сербова Тетяна Віталіївна неналежним чином виконувала умови договору про надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій № 121/В від 11.01.2018 щодо здійснення своєчасної і повної оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 по 01.11.2020, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість в розмірі 9178,90 грн.
В обґрунтування зазначеного заявником надано розрахунок заборгованості згідно договору № 121/В від 11.01.2018, в якому містяться посилання на щомісячні рахунки та акти за спірний період. Проте до заяви № 3082/01-10 від 30.12.2020 (вх. 60/08-07/21 від 11.01.2021) про видачу судового наказу заявником не додано відповідних рахунків та актів.
Розрахунок заборгованості згідно договору № 121/В від 11.01.2018 не є документом, що підтверджує наявність у ФОП Сербової Тетяниа Віталіївни заборгованості перед Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, а є лише односторонніми арифметичним розрахунком стягуваних сум, який не відображає фактичних і правових підстав для стягнення відповідних сум.
Таким чином, заявником не надано належних та допустимих доказів, в підтвердження обставин, зазначених в заяві про видачу судового наказу № 3082/01-10 від 30.12.2020 (вх. 60/08-07/21 від 11.01.2021) щодо стягнення з ФОП Сербової Тетяни Віталіївни, м. Запоріжжя 9178,90 грн. заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 по 01.11.2020, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за укладеним сторонами договором про надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій № 121/В від 11.01.2018.
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд в задоволенні заяви № 3082/01-10 від 30.12.2020 (вх. 60/08-07/21 від 11.01.2021) про видачу судового наказу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради щодо стягнення з ФОП Сербової Тетяни Віталіївни, м. Запоріжжя 9178,90 грн. заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 по 01.11.2020, відмовляє, на підставі п., п. 2, 4 частини 2 ст. 150 ГПК України.
Відповідно до п., п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
До того ж, слід зауважити, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ч. 1 ст. 148, ст. 150, п., п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 152, ст., ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради у видачі судового наказу про стягнення з ФОП Сербової Тетяни Віталіївни, м. Запоріжжя 9178,90 грн. заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 по 01.11.2020, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за укладеним сторонами договором про надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій № 121/В від 11.01.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.01.2021.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Додаток (для заявника): заява з доданими до неї документами, всього на 45 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 6005 від 15.12.2020.
Суддя Н.Г. Зінченко