номер провадження справи 33/138/19
11.01.2021 Справа № 908/2557/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В., суддя Зінченко Н.Г., суддя Смірнов О.Г.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2557/19
за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна” (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, буд. 40)
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки
За участю представників сторін:
від позивача: Скуратов Д.В. - Ордер серії ЗП № 097149 від 16.09.2019; Соловйов В.М. - Ордер серії АР № 1004121 від 15.10.2019
від відповідача: Нікогосян Л.В.- довіреність № 0-8-0.62-6/62-21 від 04.01.2021
16.09.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки б/н від 10.11.2004, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 року за № 040927700076, а також рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, яким визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027) продовженим після 05.10.2014 на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17, на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців у викладеній позивачем редакції додаткової угоди.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2557/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2019 суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/2557/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/138/19. Підготовче засідання призначено на 16.10.2019 .
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 відкладено підготовче засідання на 12.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 18.12.2019 включно, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 11.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2019 продовжено процесуальний строк, встановлений відповідачу для подання відзиву на позовну заяву - до 12.11.2019 включно, відзив з доданими до нього доказами, який надійшов до суду 12.11.2019, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи. Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 908/2557/19 до закінчення перегляду справи № 320/5724/17 у касаційному порядку.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2020 провадження у справі № 908/2557/19 поновлено. Призначено колегіальний розгляд справи № 908/2557/19 у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області.
Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.06.2020 для розгляду справи № 908/2557/19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді: Смірнов О.Г., Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 прийнято справу № 908/2557/19 до розгляду та провадження колегії суддів Господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., суддя Смірнов О.Г., суддя Зінченко Н.Г. Ухвалено розглядати справу спочатку за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2020 провадження у справі № 908/2557/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 313/350/16-ц, № 159/5756/18 Великою Палатою Верховного Суду і набрання законної сили цими судовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.10.2020 провадження у справі № 908/2557/19 поновлено з 24.11.2020. Призначено підготовче засідання на 24.11.2020.
26.10.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла письмова заява позивача вих. № б/н від 26.10.2020, відповідно до якої позивач змінив предмет позову у справі № 908/2557/19, виклавши пункт 2 позовної заяви в такій редакції:
"2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, наступного змісту:
"ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення терміну дії до Договору оренди земельної ділянки
від 10.11.2004 б/н
(зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027)
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) в особі виконуючого обов'язки начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменований надалі "Орендодавець", з одного боку, та
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка. вул. Леніна, 40, ідентифікаційний код 03749922) в особі голови Бутенка Олександра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, іменований надалі "Орендар", з іншої сторони, на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про наступне:
1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 року за № 040927700076, а також рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, яким визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), продовженим після 05.10.2014 на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17, на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців.
2. Інші умови Договору зберігають чинність.
3.Ця додаткова угода є невід"ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", зареєстрованого у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 року за № 040927700078, рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі №908/91/17, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17, постанови Вищого господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 у справі № 908/91/17.".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2020 прийнято до розгляду заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна” (вих. б/н від 26.10.2020) про зміну предмета позову. Відкладено підготовче засідання на 16.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду по суті у судовому засіданні 11.01.2021.
У судове засідання 11.01.2021 з'явилися представники сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 11.01.2021 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані такими обставинами. Між позивачем та Приазовською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н щодо земельної ділянки площею 28,3001 га, який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027. Додатковою угодою внесені зміни до договору, договір продовжений на 4 роки 11 місяців, що зареєстрована у Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 05.11.2009 № 040927700076. З урахуванням дати реєстрації додаткової угоди від 02.10.2008 (05.11.2009) договір оренди подовжений до 05.10.2014. 22.08.2014 позивач звернувся до ГУ Держземагенства у Запорізькій області з заявою від 20.08.2014 № 90 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, до якою було додано додаткову угоду з документацією. Додаткова угода укладена не була, позивач продовжив користуватися і користується на даний час спірною земельною ділянкою. Протягом одного місяця після закінчення строку договору (тобто у період з 06.10.2014 по 06.11.2014) орендарю на надходив лист-повідомлення від орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди землі, вказаний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17 позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволені, визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н продовженим після 05.10.2014 на строк 4 роки 11 місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі. Отже, наведені обставини свідчать про поновлення договору оренди землі згідно з положеннями ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Проте, такі обставини є лише підставою для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки. Право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов'язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки в силу положень ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Незважаючи на наявність рішення суду у справі № 908/91/17 відповідач у порушення ч.ч. 6-8 Закону України «Про оренду землі» зволікає з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі, яка мала бути укладена у місячний строк в обов'язковому порядку. 02.09.2019 позивач звернувся до відповідача з листом від 30.08.2019 та проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10.11.2004 б/н, відповідь на який не отримано. Отже, між сторонами виник спір внаслідок зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 10.11.2004 б/н.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, що надійшов до суду 12.11.2019. Зокрема зазначено, що 22.08.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.08.2014 № 90 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 28.3000 га ріллі. Заява була отримана 22.08.2014 та зареєстрована 26.08.2014 за вх. № 27-8120/0/1-14. Листом від 25.09.2014 відповідач запропонував позивачу внести зміни до істотних умов договору, змінивши термін його дії на 3 роки та встановити розмір орендної плати до 12% нормативної грошової оцінки. Тобто, запропонувавши інші умови, орендодавець не погодився на умови орендаря, що свідчить про недосягнення домовленості щодо орендної плати у розумінні ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Відповідь надана у передбачений місячний строк, оскільки заява позивача зареєстрована була через електронну систему документообігу 26.08.2014. Враховуючи рішення суду у справі № 908/91/17 строк дії договору був продовжений судами до 05.09.2019. Відповідач відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у строк протягом одного місяця після закінчення строку дії договору надіслав позивачу лист-повідомлення від 23.09.2019 за вих. № 27-8-0.6-5225/2-19 про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки. З урахуванням викладеного, можливо дійти висновку, що орендодавець відмовив орендарю як у переважному праві на укладання договору оренди землі на новий строк згідно порядку, передбаченого ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», так і у поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Між сторонами у справі, у силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку не було укладено між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків. У задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.
25.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначив, що листом від 30.08.2019, з урахуванням додаткового (уточнюючого) листа від 13.09.2019, позивач не просив у відповідача поновити договір оренди земельної ділянки відповідно до ч.ч. 1-5 чи ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Цим листом позивач направив відповідачу проект додаткової угоди від 02.09.2019 про внесення змін до договору оренди. Такі дії позивача обумовлені тим, що не зважаючи на висновки господарських судів у справі № 908/91/17 відповідач зволікав в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі. Позивач вважає лист-повідомлення відповідача від 23.09.2019 нікчемним, оскільки він складений як після спливу місячного терміну після направлення орендарем заяви від 20.08.2014 № 90, так і не в місячний строк після закінчення договору оренди землі. Після 05.10.2014 та до цього часу позивач не звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі. Так само у позовній заяві позивач не висуває до відповідача вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим. Також позивач зауважив, що строк дії договору після 05.10.2014 судами у справі № 908/91/17 не встановлювався і не визначався. З урахуванням дати державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку (06.09.2019) строк дії договору спливає тільки 06.08.2024.
У судовому засіданні 11.01.2021 представники позивача підтримали заяву про наявність технічної описки, що надійшла до суду 21.12.2020. Просили врахувати допущену позивачем в тексті заяви від 26.10.2020 про зміну предмета позову у справі № 908/2557/19 технічну описку в назві додаткової угоди, яку читати як: "ДОДАТКОВА УГОДА про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027)». Обгрунтовуючи заяву, позивач зазначив, зокрема, що назва вказаної додаткової угоди (п. 35 переліку документів та інших доказів, що додані до позовної заяви від 16.09.2019) відповідає тій, що зазначається позивачем саме у цій позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти даної заяви.
Заява про наявність технічної описки, що надійшла до суду 21.12.2020, прийнята судом до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, суд
Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.08.2004 № 403 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 28.3001 га ріллі із земель не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради; вилучено із землекористування Воскресенської сільської ради земельну ділянку площею 28.3001 га ріллі та надано СВК “Агрофірма “Україна” в користування на умовах оренди строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
10.11.2004 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець за договором) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агрофірма “Україна” (орендар, позивач) укладений договір оренди земельної ділянки б/н.
Згідно з п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Воскресенської сільської ради.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 28.3001 га, у тому числі рілля - 28.3001 га.
Згідно з п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 262994,24 грн.
Пунктом 8 договору оренди землі сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем грошовими коштами та у розмірі за один календарний рік 2629,94 грн. на загальну площу земельної ділянки.
Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з п. 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у двомісячний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.
Строк дії договору встановлений у пункті 7, за приписами якого договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 32 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Згідно з п. 33 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 39).
Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 26.10.2006 за № 040627700027. Договір зареєстрований у Воскресенській сільській раді Приазовського району Запорізької області, про що у Книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис.
Земельна ділянка передана орендарю орендодавцем, про що складений відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки по договору оренди землі.
02.10.2008 між сторонами за договором укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (реєстраційна справа 040627700027), якою договір продовжено на термін 4 роки 11 місяців та зазначено про набуття чинності з дня його державної реєстрації в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам».
Вказаний договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 за № 04092770076.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки по подовженню договору оренди землі (без номера та дати), орендодавець подовжує термін дії договору оренди земельної ділянки (договір від 10.11.2001) на 4 роки 11 місяців згідно розпорядження Приазовської районної державної адміністраціі № 666 від 02.10.2008 площею 28.3000 га із земель Воскресенської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; орендар по цьому акту прийняв на умовах подовження дії договору оренди земельну ділянку загальною площею 28.3000 га із земель Воскресенської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер: 2324582200:02:005:0027.
З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” № 5245-VI від 06.09.2012 року, відповідно до якого до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
На території Запорізької області дані функції було передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції Закону № 5059-VІ від 05.07.2012) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частинами 3, 4 ст. 122 ЗК України (в редакції Закону № 5245-VІ від 06.09.2012) встановлено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17 позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма “Україна”, с. Воскресенка, Приазовський район, Запорізька область, до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, задоволені.
При розгляді вказаної справи судом встановлено, що з урахуванням дати реєстрації додаткової угоди від 02.10.2008 (05.11.2009), договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027) подовжений до 05.10.2014.
Позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою від 20.08.2014 № 90, яка отримана 22.08.2014, про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 28.3000 га ріллі на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер: 2324582200:02:005:0027. До заяви було додано: додаткову угоду в 4-х примірниках; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії правоустановчих документів СВК "Агрофірма "Україна"; копію договору на земельну ділянку.
Заява отримана Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 22.08.2014 та зареєстрована 26.08.2014 вх. № 27-8120/0/1-14.
25.09.2014 до позивача надійшов лист вих. № 27-8-0.4-8910/2-14 за підписом в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області Прядун А.М. про розгляд листа-повідомлення від 20.08.2014 (вхідний № 27-8120/0/1-14) щодо поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 (зареєстрований 26.10.2010р. № 040627700027) (зі змінами). У цьому листі Головне управління пропонувало внести зміни до істотних умов договору, а саме змінити термін дії договору на 3 (три) роки, підвищити розмір орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також повідомлено, що в разі отримання згоди, Головним управлінням буде прийняте відповідне рішення та буде запропоновано для укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 (зі змінами) про поновлення та внесення змін до договору.
Судом встановлено, що з листа - повідомлення від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8910/2-14 вбачається, що Головне управління Держземагенства у Запорізькій області не заперечує проти поновлення договору оренди землі в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а запропонувало СВК “Агрофірма “Україна” внести зміни в істотні умови договору, змінивши термін його дії на 3 (три) роки та підвищивши розмір орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки. Крім того, визначені законодавцем заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі можливі виключно протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди. В даному випадку, на момент отримання позивачем листа від 25.09.2014 вих. № 27-8-0.4-8910/2-14 строк договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 кадастровий номер 2324582200:02:005:0027 ще не закінчився.
Строк дії спірного договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 закінчився 05.10.2014, жодних повідомлень чи заперечень щодо поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" із зазначенням будь-яких об'єктивних підстав для такої відмови, матеріали справи не містять, а відповідачем не зазначено, натомість наявна у справі переписка сторін стосувалася реалізації позивачем переважного права, яке за змістом листів відповідача, не було реалізовано виключно з формальних підстав. Крім того, після закінчення строку договору відповідач не просив повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17 визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), продовженим після 05.10.2014 на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027).
Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17 залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 у справі № 908/91/17 постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17 залишені без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.09.2019 № 180740767 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:02:005:0027 площею 28.3 га зазначено про державну реєстрацію 06.09.2019 речового права: 33190094. Підставою виникнення іншого речового права визначені: договір оренди землі № 040627700027 від 26.10.2006, рішення суду № 908/91/17 від 22.03.2017, відомості з ДЗК № 13270820 від 10.09.2019. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2.
Відповідно до додатку № 2 даної постанови, Головне управління Держземагенства у Запорізькій області реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Згідно з п.п. 1, 4. Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521) Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Враховуючи наведене, після укладення між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавцем) та позивачем (орендарем) договору оренди земельної ділянки відбулись зміни в чинному законодавстві. І, як наслідок, через таку зміну змінився й орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким стало Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач у справі).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом від 30.08.2019, в якому зазначив, що поновлення договору оренди за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відбувається на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором, автоматично з наступної дати після його припинення, втім у подальшому такий юридичний факт (автоматичне поновлення) потребує відповідного оформлення сторонами додатковою угодою. Враховуючи наведене, посилаючись на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, позивач даним листом направив відповідачу проект додаткової угоди від 06.09.2019 про поновлення договору оренди (2 примірника), підписаний та скріплений печаткою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, примірник додаткової угоди просив невідкладно направити на його юридичну адресу.
На вказаному листі знаходиться штамп вхідної кореспонденції відповідача з датою 02.09.2019 та вхідним номером реєстрації листа: 4492/0/1-19.
До листа позивачем було додано додаткову угоду від 06.09.2019 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027).
Листом від 13.09.2019, отриманим відповідачем 16.09.2019, позивач повідомив про помилкове зазначення дати 06.09.2019 у проекті додаткової угоди. Просив при підписанні примірників додаткової угоди зазначити в ній замість дати 06.09.2019 дату отримання відповідачем листа від 30.08.2019 та двох примірників проекту додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004, тобто 02.09.2019.
Листом-повідомленням від 23.09.2019 вих. № 27-8-0.6-5225/2-19 відповідач повідомив позивача про закінчення договору оренди землі (з урахуванням резолютивної частини рішення у справі № 908/91/17) 07.09.2019. Також повідомив згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» про заперечення у поновленні договору оренди землі від 10.11.2004 (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027) та про залишення заяви від 30.08.2019 (вх. № 27-4492/0/1-19 від 02.09.2019) без задоволення.
Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.
Згідно ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частинами 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Оскільки за своєю правовою природою укладений договір є договором оренди землі, до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону України “Про оренду землі”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст. 13 даного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, яке набрало законної сили, визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), продовженим після 05.10.2014 на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027).
Статтею 33 Закону України “Про оренду землі” регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 33 Закону України “Про оренду землі” по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч. 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України “Про оренду землі”, можлива лише за умови дотримання встановлених законом процедури та наявності волевиявлення сторін. Орендодавець у відповідності до приписів ч. 5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” повинен у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
Частиною шостою статті 33 Закону України “Про оренду землі” передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, а саме у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід зазначити, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно з цією частиною статті 33 Закону України “Про оренду землі” і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 цієї статті.
При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема, у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у «мовчазній згоді».
Статтею 33 Закону України “Про оренду землі” передбачена обов'язковість укладення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його (договору) поновлення.
Законодавством (статтею 33 Закону України “Про оренду землі”) передбачено право оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки.
Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.
За визначеннями термінів, наведеними у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Як уже вказувалось судом вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків на новий строк.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц.
Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов'язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів, має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.
У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Тож статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції, чинній у спірний період, визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.
Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов'язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.
Як зазначалося судом вище, позивач, із посиланням на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, яким було визнано продовженим після 05.10.2014 строком на 4 роки 11 місяців спірний договір оренди земельної ділянки, звертався до відповідача з листом про укладення (підписання) відповідного проекту додаткової угоди від 02.09.2019 (з урахуванням листа від 13.09.2019).
Однак додаткова угода відповідачем підписана не була.
Враховуючи викладене вище, вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, у запропонованій редакції додаткової угоди, заявлена обґрунтовано.
Зміст та умови додаткової угоди, викладеної позивачем, відповідають приписам Закону України “Про оренду землі”, Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного вище, позовні вимоги судом задовольняються у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, наступного змісту:
"ДОДАТКОВА УГОДА
про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки
від 10.11.2004 б/н
(зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027)
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) в особі виконуючого обов'язки начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменований надалі "Орендодавець", з одного боку, та
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка. вул. Леніна, 40, ідентифікаційний код 03749922) в особі голови Бутенка Олександра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, іменований надалі "Орендар", з іншої сторони, на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про наступне:
1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 року за № 040927700076, а також рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, яким визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), продовженим після 05.10.2014 на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700027), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17, на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців.
2. Інші умови Договору зберігають чинність.
3. Ця додаткова угода є невід"ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", зареєстрованого у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700027, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 року за № 040927700078, рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2017 у справі № 908/91/17, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 908/91/17, постанови Вищого господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 у справі № 908/91/17.".
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Шкільна, буд. 40, ідентифікаційний код 03749922) 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14 січня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя М.В. Мірошниченко
Суддя Н.Г. Зінченко
Суддя О.Г. Смірнов