вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
14.01.2021м. ДніпроСправа № 904/6845/20
Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву від 05.01.2021 № б/н Приватного підприємства "Вогник" про забезпечення позову у справі:
за позовом Приватного підприємства "Вогник", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Холдінг", с. Старі Кодаки Дніпровського району Дніпропетровської області
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
про скасування записів про державну реєстрацію права власності
Приватне підприємство "Вогник" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 24.12.2020 № б/н до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Холдінг", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком", в якому просить суд:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Запис про право власності/довірчої власності №22998933, дата та час державної реєстрації 20.10.2017 14:19:51 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком" (ЄДРПОУ 20221507) на нерухоме майно приміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок 32Г;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Запис про право власності/довірчої власності №22999488 дата та час державної реєстрації 20.10.2017 14:05:18 про право власності Приватного підприємства "Універсал-Холдинг" (ЄДРПОУ 32931116) на нерухоме майно службове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок 32В.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Приватному підприємству "Вогник" не затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення 5-ти поверхової будівлі будинку побуту "Лада", яке належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, буд. 32, оскільки реєстрація нерухомого майна відповідачів порушує право Приватного підприємства "Вогник" на одержання ним у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, закріплене у ст. 123 Земельного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.01.2021; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест".
12.01.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову від 05.01.2021 № б/н, в якій просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Уніком" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсал-Холдинг", та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, кадастровим державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, та вчиняти будь-які дії, що пов'язані з державною реєстрацію земельних ділянок та речових прав на спірні земельні ділянки під розміщення приміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок 32Г; під розміщення службового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок 32В.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що майно відповідачів, записи про реєстрацію права власності на яке позивач просить скасувати, є самочинно збудованим, у зв'язку із чим на теперішній час скасовані усі правовстановлюючі документи на нерухоме майно: торговий павільйон за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 32А, а саме: рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.02.2013 по справі №208/1293/13-ц; декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ДП 142131020730 від 12.04.2013. Також, згідно із висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №964/05-20 від 13.06.2020, будівництво об'єкту "Магазин продовольчих та непродовольчих товарів зі службовими приміщеннями" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 32А, впритул до об'єкту "Будівля будинку побуту "Лада" (окремо стояча 5-ти поверхова будівля загальною площею 4254,5 кв.м. та підвальне приміщення), не відповідає діючим державним будівельним нормам та правилам у галузі будівництва.
Натомість, відповідачі вчиняють дії щодо оформлення документів на земельні ділянки під самочинно збудованим майном, що підтверджується рішенням Кам'янської міської ради від 22.12.2017 № 937-210/VII про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. В тому числі звертаються до судових установ з приводу вирішення питання оформлення документів на земельні ділянки під самочинно збудованим майном (справа №904/6241/19).
Враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, протиправність дій відповідачів щодо подальшого незаконного розпорядження та використання земельної ділянки, яка була передана позивачу під проходи, проїзди площадки (тобто для обслуговування будівлі), після подання вищевказаної позовної заяви, позивач вважає, що є усі підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову. Оскільки, у разі, якщо відповідачами буде здійснено укладення договорів оренди спірної земельної ділянки після закриття судом підготовчого провадження у даній справі, позивач не зможе здійснити зміну предмету позову. Та, як наслідок, у разі задоволення позовних вимог, позивач вимушений буде повторно звертатися до суду із вимогами про розірвання договорів оренди земельних ділянок з відповідачами, скасування державної реєстрації земельних ділянок, їх кадастрових номерів тощо.
Розглянувши заяву Приватного підприємства "Вогник" про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами.
Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
За змістом ст. ст. 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано належних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Господарський суд зазначає, що в поданій позивачем заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому, відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності забезпечення позову саме шляхом застосування визначеного заявником способу забезпечення з урахуванням предмету та підстав позовних вимог.
Позивачем не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, позивачем лише зазначено у заяві, що існує досить висока ймовірність того факту, що відповідачі можуть укласти договори оренди земельних ділянок під розміщення приміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок 32Г; під розміщення службового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, будинок 32В.
За встановлених обставин, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову Приватного підприємства "Вогник" відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 14.01.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.А. Рудь