проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"12" січня 2021 р. Справа №875/3300/20
Суддя Хачатрян В.С.,
секретар судового засідання Довбиш А.Ю.,
за участю представників сторін:
позивача - Минець В.І., посвідчення №901 від 25.02.2011 року, свідоцтво №901 від 25.02.2011 року, довіреність №16122020-21 від 16.12.2020 року;
відповідача - Тоцька К.М., посвідчення №863 від 13.01.2011 року, свідоцтво №863 від 13.01.2011 року, ордер серія АХ№1032531 від 11.12.2020 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С», м.Суми, (вх.№3424П/1-40) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд», м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С», м.Суми,
про зобов'язання виконання умов договору поставки та стягнення штрафних санкцій,-
11.12.2020 року до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С», в якій зазначає, що 23.11.2020 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у складі третейського судді Сліпченка Ю.А. розглянуто справу №1/304 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С», про зобов'язання виконання умов договору поставки та стягнення штрафних санкцій.
За результатом розгляду справи винесено рішення від 23.11.2020 року, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» задоволено повністю.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротон-С» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40136778; 40009, м.Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71) виконати умови договору поставки №П-1956/5/20 від 22.06.2020 року, а саме: поставити на користь ТОВ «Кернел-Трейд» 500 тонн насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 1206009900 на умовах, визначених договором поставки №П-1956/5/20 від 22.06.2020 року, укладеним між ТОВ «Агротон-С» та ТОВ «Кернел-Трейд» 22.06.2020 року.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40136778; 40009, м.Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31454383; 01001, м.Київ, пров. Тараса Шевченка, 3) 1252532 (один мільйон двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 50 коп. - штрафні санкції за порушення договору поставки №П-1956/5/20 від 22.06.2020 року.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40136778; 40009, м.Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31454383; 01001, м.Київ, пров. Тараса Шевченка, 3) витрати по сплаті третейського збору в розмірі 16906 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 66 коп.
У прохальній частині вказаної заяви, заявник - Товариств з обмеженою відповідальністю «Агротон-С» просить скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року та стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору на подання заяви про скасування рішення третейського суду.
Також, заявник просить зупинити провадження по заяві про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року до набрання законної сили ухвалою суду про розгляд заяви про скасування рішення третейського суду.
При цьому, заявник просить суд до початку розгляду справи витребувати у Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» матеріали справи №1/304, регламент суду, положення суду, список суддів, документ про призначення третейського суді у справі.
В обґрунтування заяви про скасування рішення третейського суду заявник вказує, що справа не могла бути підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз», який створено не у відповідності до законодавства про третейські суди. Так, постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством всеукраїнських організаціях. Однак, громадська організація, за рішенням якої був створений суд, не мала прав у відповідності до законодавства його створювати, оскільки не мала статусу всеукраїнської. Тобто склад третейського суду, яким прийнято рішення не відповідав вимогам закону і прийняте таким судом рішення підлягає скасуванню на підставі п.1, 4 ч.2 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник зазначає, що третейський суд порушив його права на справедливий розгляд, права змагальності в процесі, права бути присутнім при судовому розгляді та права на захист. Так, судом не враховано те, що ТОВ «Агротон-С» станом на 16.11.2020 позовну заяву не отримувало, тому можливості надати відзив у товариства не було. У свою чергу, заявник завчасно звернувся до постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» з клопотанням в якому просило третейський суд зобов'язати позивача надати ТОВ «Агротон-С» копію позовної заяви з додатками по справі №1/304, надати належним чином завірену копію регламенту третейського суду. Крім того, просило третейський суд продовжити строк для подачі відзиву на позов і відкласти третейський розгляд по справі не менш ніж на 10 днів. Натомість, третейський суд відповідного не вчинив і ТОВ «Агротон-С» не мав можливості належним чином захистити свої права, тобто товариству не був наданий доступ до правосуддя.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.12.2020 року у справі №875/3300/20 визначено головуючого суддю Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року прийнято до розгляду та призначено на 11.01.2021 року. При цьому, матеріали справи №1/304, регламент суду, положення суду, список суддів, документ про призначення третейського суді у справі не витребовувались, оскільки відповідні документи вже були надані до суду.
15.12.2020 року від позивача надійшов відзив на заяву про скасування рішення третейського суду (вх.№12557), в якому зазначає, що згоден з рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року, а визначені ст. 350 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення, перелік яких є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає - відсутні.
04.01.2021 року від позивача надійшов документ, який містить назву «відзив на заяву про скасування рішення третейського суду» (вх.№37), в якому повторно викладено позицію про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
У судовому засіданні 11.01.2021 року, після заслуховування позицій представників сторін, оголошено перерву до 12.01.2021 року.
Після перерви судове засідання продовжено та представник відповідача (заявника) оголосив, що підтримує доводи та вимоги заяви у повному обсязі і наполягає на її задоволенні.
Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзивах.
Дослідивши доводи заяви та відзиву на неї, наявні матеріали справи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи та правильність застосування норм права, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Частинами третьою, четвертою статті 349 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Відповідно до статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України «Про третейські суди».
Суд зазначає, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, у зв'язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.
Аналогічна правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №873/64/20, від 26.11.2020 року у справі №873/90/20 та від 25.11.2020 року у справі №876/26/20.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України «Про третейські суди»).
Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України «Про третейські суди» третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Частинами першою, четвертою-шостою статті 12 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 6.2.1. договору поставки №П-1956/5/20 від 22.06.2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони договору домовились про те, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв'язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов'язані з виконанням, порушенням, припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» (місцезнаходження: 36022, м.Полтава, вул. Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід'ємною частиною третейського застереження. Місцезнаходження, найменування сторін, місце та дата укладення третейського застереження, є тотожними до реквізитів, зазначених у цьому договорі. Третейський суд складається з одного третейського судді.
Як вбачається з матеріалів третейської справи №1/304 та рішення третейського суду від 23.11.2020, спір у вказаній третейській справі стосується виконання договору поставки №П-1956/5/20 від 22.06.2020 року.
Таким чином, з огляду на наявність третейської угоди, яка укладена між сторонами у вигляді третейського застереження, яке викладене у договорі поставки №П-1956/5/20 від 22.06.2020 року (п. 6.2.1. договору) та враховуючи норми Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ третейським судам, суд вважає, що спір про зобов'язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкцій міг бути переданий на розгляд Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз», що й було здійснено.
Матеріали справи не містять відомостей, а сторонами не заперечувалось того, що третейська угода недійсною не визнавалась.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про третейські суди» сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.
За положеннями статті 16 Закону України «Про третейські суди» склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про третейські суди» формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
Як вбачається з матеріалів третейської справи №1/304 ухвалою голови Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 10.11.2020 року для розгляду позовної заяви ТОВ «Кернел-Трейд» до ТОВ «Агротон-С» про зобов'язання виконання умов договору поставки та стягнення штрафних санкцій призначено суддю за його згодою - Сліпченка Ю.А. , що узгоджується з приписами ч.3 ст. 7 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз».
Зі змісту третейської угоди вбачається, що спір розглядається одноособово суддею Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у відповідності з його Регламентом та Законом України «Про третейські суди», а тому положення пункту 4 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4 частини третьої статті 51 Закону України «Про третейські суди» до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки склад суду визначено відповідно до регламенту третейського суду та положень Закону України «Про третейські суди».
Посилання заявника на невідповідність складу третейського суду, яким було прийнято рішення, вимогам закону, оскільки Всеукраїнська громадська організація «Український правовий союз», при якій діє третейський суд, не відповідає вимогам ч.1 ст.19 Закону України «Про громадські об'єднання», судом відхиляються, оскільки: по-перше, серед виключних підстав для скасування рішення третейського суду відсутня така підстава, як невідповідність організації, при якій діє третейський суд, вимогам закону. По-друге, Закон України «Про третейські суди» надає визначення поняттю склад третейського суду, а саме це персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Тобто законодавець передбачив, що невідповідність складу третейського суду стосується саме судді/суддів, які здійснювали розгляд справи, а не як юридичної особи. По-третє, Всеукраїнська громадська організація «Український правовий союз» зареєстровано у встановленому законом порядку та відомості про неї містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, запис про реєстрацію вказаної організації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений у 2004 році, а Закон України «Про громадські об'єднання» був прийнятий та набрав чинності у 2012 році. По-четверте, сторони, в тому числі заявником, погодили у договорі поставки (п.6.2.1. від 22.06.2020 року) передачу спорів саме до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз».
Щодо посилань заявника, що третейський суд порушив його права на справедливий розгляд, права змагальності в процесі, права бути присутнім при судовому розгляді та права на захист, то суд їх відхиляє оскільки вказане в силу приписів ст. 350 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для скасування рішення третейського суду.
Пункт 5 ч.2 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Проте, наразі третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у третейській справі з огляду на те, що відповідач є належною стороною судового спору у третейській справі №1/304.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає, що наразі заявником всупереч приписів ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено та необґрунтовано наявність правових підстав у розумінні ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 350 ГПК України для скасування рішення третейського суду.
Доводи, наведені заявником в заяві про скасування рішення третейського суду, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що рішення третейського суду відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування. Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про скасування рішення третейського суду.
Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 129, 234, 346-351 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротон-С» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року залишити без задоволення.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі №1/304 від 23.11.2020 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені частинами 3-5 статті 351 Господарського процесуального кодексу України глави 1 розділу VІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 14 січня 2021 року.
Суддя В.С. Хачатрян