вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/12383/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Куксова В.В.
Тищенко А.І.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.12.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року (повний текст рішення складено 30.06.2020) у справі №910/12383/19 (суддя Гумега О.В..)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
про стягнення 592 242,90 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення 592 242,90 грн., з яких: 502 778,66 грн. - витрати на медичне обслуговування, 89 464,24 грн. - агентська винагорода.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором про надання асистанських послуг № SGU-VUSO-10/02/16 від 10.02.2016 в частині оплати винагороди агента, а також відшкодування витрат, пов'язаних з наданням підрядниками послуг застрахованим особам, внаслідок чого позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вищенаведені суми витрат на медичне обслуговування та агентської винагороди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП" суму витрат на медичне обслуговування у розмірі 502 778,66 грн., агентську винагороду у розмірі 89 464,24 грн., судовий збір у розмірі 8 883,65 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що з огляду на встановлені обставини, а також на відсутність у матеріалах справи доказів погашення відповідачем витрат позивача на врегулювання страхових випадків за Актами врегульованих збитків № 2/2в (2) від 28.11.2018 та № 2/3в (2) від 22.01.2019 на загальну суму 592 242,90 грн. (з яких: 502 778,66 грн. - витрати на медичне обслуговування, 89 464,24 грн. - агентська винагорода), суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором № SGU-VUSO-10/02/16 від 10.02.2016 належним чином доведений та документально підтверджений.
Суд також дійшов висновку, що позивач звернувся до суду у межах трьохрічного строку позовної давності, оскільки зобов'язання є порушеним з 21.03.2019, а позивач звернувся до суду 05.09.2019.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі № 910/12383/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що зобов'язання страховика по відшкодуванню медичних витрат виникає у випадку здійснення агентом оплати послуг, які надавались застрахованим особам.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано умови Договору про надання асистентських послуг, якими закріплено порядок залучення позивачем (агентом) третіх осіб (кореспондентів, підрядників) та оплати їх послуг, а тому сам факт надання третіми особами послуг застрахованим особам, не породжує обов'язку оплати відповідачем позивачу без залучення таких осіб в порядку передбаченому умовами Договору та оплати наданих послуг таким особам.
Відповідач також вказує на порушення судом норм процесуального права, що на його думку полягає в безпідставному залишенні без задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
03.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Разіна Т. І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі № 910/12383/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 13.08.2020 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 у справі №910/12383/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у даній справі.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.
Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі № 910/12383/19 призначено на 08.09.2020.
01.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП" заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Зокрема, щодо позовних вимог про відшкодування медичних витрат позивач зазначає, що договором, що регулює спірні правовідносини прямо передбачено надання медичним закладам гарантійних листів від свого імені.
Стосовно оплати послуг медичних закладів, які надавали допомогу застрахованим особам позивач наголошує на положення п. 3.3 Договору, укладеного між сторонами, та звертає увагу, що згаданим положенням зокрема передбачено надання агентом гарантійних листів третім особам.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП" заперечує з приводу доводів щодо закриття провадження та вказує, що в межах справи №910/9055/16 на яку посилається відповідач в обгрунтування таких доводів, не було вирішено спір між цими сторонами щодо заявлених вимог у даній справи з посилання на відповідну судову практику.
Відтак, позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2952/20 від 08.09.2020, у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т. І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Куксов В. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі № 910/12383/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 03.11.2020.
15.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, де апелянт заперечує проти доводів, викладених у відзиві. Зокрема, відповідач наголошує, що доводи позивача про те що Договір про надання асистанських послуг не передбачає, що пакет документів, який подається агентом відповідачу для відшкодування вартості послуг підрядників, повинен містити документи на підтвердження фактичної оплати агентом послуг підрядників - є помилковим. Також скаржник зазначає що в порушення пункту 3.3. Договору позивачем не враховано, що обов'язок відповідача щодо відшкодування витрат агента на оплату послуг третіх осіб виникає лише у випадку залучення позивачем (агентом) третіх осіб (кореспондентів, підрядників) в порядку, передбаченому умовами Договору та оплати наданих послуг таким особам.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4168/20 від 03.11.2020, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В. В. на лікарняному та судді Яковлєва М. Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Скрипка І. М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі № 910/12383/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 09.12.2020.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5129/20 від 07.12.2020, у зв'язку з тим, що суддя Скрипка І. М. перебуватиме у відпустці 09.12.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Куксов В. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі № 910/12383/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та ухвалено розгляд справи здійснювати за раніше визначеною датою та часом.
У судовому засіданні 09.12.2020 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а оскаржуване рішення скасувати.
У судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, поданого під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.02.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП" укладено Договір про надання асистанських послуг № SGU-VUSO-10/02/16 (надалі - Договір).
Пунктами 1.1, 1.3, 1.8, 1.8 Договору встановлено визначення наступних термінів:
застрахована особа - це особа, щодо страхування якої укладено договір добровільного страхування медичних витрат, надалі поліс, переданий для асистанського обслуговування агенту, згідно з умовами цього Договору;
подія - подія, що може бути кваліфікована у якості страхового випадку згідно умов полісу, при настанні якої застрахована особа має право, при зверненні до агента, заявляти вимоги щодо надання їй послуг в обсязі, передбаченому полісом, у подальшому така подія може як бути, так і не бути визнана у якості страхового випадку;
страхувальник - особа, що уклала зі страховиком договір добровільного страхування медичних витрат (поліс), переданий на асистанське обслуговування агенту;
кореспондент, підрядник - медична або інша організація (підприємство), юридична або фізична особа, призначена агентом для надання послуг застрахованим особам, в тому числі, але не обмежуючись цим: медичні транспортні організації, авіакомпанії, лікарні, клініки, приватні лікарі, ритуальні установи, телекомунікаційні компанії.
Пунктами 2.1,2.2 Договору сторони погодили його предмет, згідно яких: страховик доручає, а агент приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з організації сервісного та медичного обслуговування при настанні із застрахованими особами подій на території України та за кордоном за полісами, які відповідно до Закону України "Про страхування" та інших актів законодавства України, укладено між страхувальниками та страховиком, та у яких визначено перелік послуг, що надаються застрахованим особам протягом строку дії полісів, згідно з їх умовами. Послуги агента включають формування, обслуговування та зберігання протягом 1 року реєстру звернень застрахованих осіб, ведення документації, організацію та контроль обміну інформацією, надання послуг цілодобової диспетчерської служби згідно умов договорів страхування.
Відповідно до п. 3.1 Договору агент зобов'язується надати застрахованій особі, при мотивованому зверненні цієї особи або її представника до агента протягом застрахованої поїздки, послуги, передбачені полісом, перелік яких наведено у пп. 3.1.1 - 3.1.8 п. 3.1 Договору.
Згідно з п. 3.3 Договору для реалізації зобов'язань, вказаних у пунктах 3.1, 3.2 Договору, агент має право залучати компетентних третіх осіб, зокрема: медичні установи, транспортні компанії, в т.ч. авіакомпанії, організації, що реалізують медичні препарати та товари медичного призначення, бюро, що представляють послуги перекладачів, кур'єрські служби і юридичні компанії тощо. При цьому, агент від свого імені укладає договори із вказаними третіми особами, надає ним гарантійні листи та здійснює оплату третім особам послуг і медичних препаратів, що надаються застрахованим особам, у разі залучення третіх осіб до процесу врегулювання подій, з метою попередження затримки в наданні необхідного, з медичної точки зору, лікування або транспортування застрахованої особи.
У пункті 4.3 Договору встановлено, що під час звернення застрахованої особи (її представника), агент проводить перевірку валідності (дійсності) полісу, попередньо визначає відповідність полісу ознакам страхового випадку (згідно умов полісу і відповідної програми страхування, обраної у полісі) та проводить оцінку правомірності звернення застрахованої особи за наданням послуг.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що при зверненні застрахованої особи, агент забезпечує організацію надання застрахованій особі необхідних послуг згідно умов полісу (програми страхування), зокрема, за умови, якщо певна інформація щодо умов конкретного полісу додатково надана агенту з боку страховика. Якщо звернення застрахованої особи не відповідає умовам полісу (програмі страхування), агент мотивовано відмовляє застрахованій особі у наданні послуг, пояснюючи конкретні причини відмови та залишаючи за застрахованою особою право отримання відповідних послуг за власний рахунок. У випадку відмови застрахованій особі в організації надання послуг, агент зобов'язаний протягом 1-го робочого дня сповістити про це страховика будь-яким доступним засобом зв'язку.
Відповідно до пп.5. 1.3 п. 5.1 Договору страховик зобов'язаний здійснювати, у відповідності до умов розділу 6 цього Договору, оплату винагороди агента, а також витрат, пов'язаних з наданням кореспондентами і підрядниками послуг застрахованим особам.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 Договору агент має право на свій розсуд, здійснювати вибір підрядників та залучати кореспондентів для організації надання застрахованим особам послуг при настанні подій.
Розділом 6 Договору (пункти 6.1 - 6.7) визначено порядок розрахунків сторін.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за виконання агентом своїх обов'язків, згідно з цим Договором, страховик зобов'язаний виплачувати агенту винагороду за кожний врегульований збиток при настанні страхового випадку (СВ), у розмірах, вказаних у Додатку 1 до Договору.
Відповідно до пункту 6.2 Договору збиток, що настав внаслідок страхового випадку, вважається врегульованим збитком, за наявності наступних умов: відомості про відповідний СВ зазначені в Акті врегульованих збитків (пп. 6.2.1); агент надав страховику завірені копії повного пакету документів, отриманих від підрядників та кореспондентів по цьому страховому випадку (пп. 6.2.2); страховик визнав вказану подію у якості страхового випадку та погодився із сумою врегульованого збитку (пп. 6.2.3).
Рахунок на оплату винагороди агента і Акт виконаних робіт оформлюються агентом і направляються страховику виключно із Актом врегульованих збитків. При цьому Акт виконаних робіт складається агентом за формою, вказаною у Додатку № 2 до Договору. Сума винагороди агента визначається на підставі Додатку № 1 до цього Договору, у гривнях за офіційним курсом НБУ на дату направлення страховику вказаного рахунку (пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору).
Протягом 5 робочих днів з дати отримання документів, вказаних у п. 6.3.1 Договору, страховик повинен підписати Акт виконаних робіт і направити його агенту засобами звичайної і електронної пошти, або, за допомогою засобів електронного зв'язку, надати мотивовані заперечення щодо змісту цього Акту (пп. 6.3.2 п. 6.3 Договору).
У п. 6.4, пп. 6.4.1 Договору встановлено, що сплата страховиком грошових коштів, суми яких були гарантовані або виплачені агентом кореспондентам і підрядникам, тобто медичним та іншим установам, що здійснили надання відповідних послуг застрахованим особам при настанні з ними страхових випадків, здійснюються наступним чином: для цілей визначення попередніх розмірів цих сум і їх сплати страховиком, звітним періодом за Договором є декади: з 01 по 10 число, з 11 по 20 число, з 21 по останнє число кожного календарного місяця дії Договору.
Відповідно до пп. 6.5.1 п. 6.5 Договору протягом 3 робочих днів з дати закінчення чергової декади, агент складає і направляє страховику Акт заявлених збитків за формою, вказаною у Додатку № 3 до Договору. У такому Акті зазначаються страхові випадки, що стались із конкретними застрахованими особами протягом звітної декади, а також вказуються орієнтовні суми вартості послуг, наданих цим особам, які підлягають відшкодуванню страховиком.
Протягом 5 робочих днів з дати отримання страховиком Акта заявлених збитків, страховик погоджує і підписує цей документ, а також на свій розсуд протягом того ж строку перераховує агенту попередню оплату вартості послуг, вказаної у цьому Акті у розмірі до 100% загальної суми зазначеної в Акті (пп. 6.5.2 п. 6.5 Договору).
Відповідно до пп. 6.6.1 п. 6.6 Договору по мірі отримання агентом від підрядників і кореспондентів повних пакетів документів, пов'язаних з остаточними розрахунками та конкретними страховими випадками, надалі - повні пакети, агент вносить відповідні відомості в Акти врегульованих збитків, які складаються за формою, вказаною у Додатку № 4 до Договору, і направляються страховику у строки, визначені п. 6.5.1 Договору, разом з Актами заявлених збитків.
До Актів врегульованих збитків, у складі повних пакетів, агент додає рахунки на сплату вартості фактично наданих послуг, за вирахуванням сум, визначених в розрізі конкретних застрахованих осіб в Акті заявлених збитків і фактично сплачених страховиком згідно п. 6.5 Договору (пп. 6.6.2 п. 6.6 Договору).
Акт врегульованих збитків погоджується і підписується страховиком протягом 5 робочих днів з дати отримання цього Акту від агента (пп. 6.6.3 п. 6.6 Договору).
Відповідно до пп. 6.6.4 п. 6.6 Договору сплата страховиком страхових сум в іноземній валюті, вказаних у рахунках до Акту врегульованих збитків, проводиться у гривнях за схемою, вказаною у пп. 6.5.4, 6.5.5 цього Договору.
У пп. 6.5.4 п. 6.5 Договору сторони встановили формулу(1) розрахунку попередньої оплати "С".
Відповідно до пп. 6.5.5 п. 6.5 Договору встановлено, що протягом 10 робочих днів з дати фактичного придбання за заявкою агента на міжбанківському валютному ринку України сум валюти Свал (і), вказаних у пп. 6.5.4 п. 6.5 Договору, агент направляє страховику Акт визначення сум додаткових витрат на придбання іноземної валюти (Додаток № 3 до Договору), разом з додатковим рахунком (у гривні) на сплату різниці між фактичною сумою витрат на придбання цієї суми валюти, і сумою, визначеною за формулою (1) у пп. 6.5.4 Договору. До рахунку додаються документи, що підтверджують названу фактичну суму витрат. Цей додатковий рахунок повинен бути оплачений страховиком протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання рахунку та інших вказаних вище документів, що підтверджують і фіксують сторонами фактичну суму витрат на придбання іноземної валюти.
Згідно з п. 6.7 Договору обов'язки страховика щодо сплати грошових сум згідно цього Договору вважаються виконаними з моменту зарахування відповідних грошових коштів на рахунок агента.
Пунктами 8.1-8.3 Договору сторони погодили, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк дії Договору - 1 (один) календарний рік. Якщо протягом 30 днів до закінчення дії цього Договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвати його дію, то Договір вважається пролонгованим на наступний річний строк, подальша пролонгація цього Договору здійснюється в тому ж порядку.
22.02.2016 та 01.03.2016 ТОВ "САВІТАР ГРУП" було направлено до ПРАТ "СК "ВУСО" Акти заявлених збитків № 2/2з від 22.02.2016 та № 2/3з від 01.03.2016, у яких зазначались страхові випадки, які стались із застрахованими особами та сервісна винагорода ТОВ "САВІТАР ГРУП" за організацію надання медичної допомоги застрахованим особам. Разом із актами № 2/2з, № 2/3з були виставлені рахунки № 204 від 22.02.2016 на оплату відшкодування медичних витрат на суму 104952,79 грн. та № 230 від 01.03.2016 на оплату відшкодування медичних витрат на суму 18761,36 грн.
За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, рахунки № 204 від 22.02.2016, № 230 від 01.03.2016, виставлені по запланованим збиткам, сплаченими так і не були.
Після отримання усіх необхідних документів відносно страхових випадків, які були включені до Актів заявлених збитків № 2/2з від 22.02.2016, № 2/3з від 01.03.2016, ТОВ "САВІТАР ГРУП" було сформовано та 19.09.2016 направлено до ПРАТ "СК "ВУСО" Акти врегульованих збитків № 2/3в (частина 2) від 16.09.2016, № 2/3в (частина 3) від 16.09.2016 разом з Актами виконаних робіт № 2/3в (частина 2) від 16.09.2016, № 2/3в (частина 3) від 16.09.2016, рахунками на оплату відшкодування медичних витрат № 838 від 16.09.2016 на суму 158352,27 грн., № 840 від 16.09.2016 на суму 92023,96 грн., рахунками на оплату сервісної винагороди № 839 від 16.09.2016 на суму 20863,16 грн., № 841 від 16.09.2016 на суму 10195,69 грн. та копіями первинних документів щодо страхових подій.
30.09.2016 ПРАТ "СК "ВУСО" було направлено до ТОВ "САВІТАР ГРУП" заперечення щодо рахунків та актів врегульованих (заявлених) збитків № 5901 від 30.09.2016, в яких з посиланням на п. 1.1, 4.4, 5.1.1 Договору зазначалось, що особи, які вказані в надісланих документах на асистанське обслуговування, до ТОВ "САВІТАР ГРУП" страховиком не передавалися, а тому витрати ТОВ "САВІТАР ГРУП" на їх обслуговування (в тому числі сервісна винагорода) оплаті зі сторони ПРАТ "СК "ВУСО" не підлягають.
Позивач зазначає, що внаслідок ігнорування ПРАТ "СК "ВУСО" своїх зобов'язань перед ТОВ "САВІТАР ГРУП", останнє звернулось до ПРАТ "СК "ВУСО" з проханням підписати акти врегульованих збитків та погасити заборгованість, повторно направивши відповідачу Акт врегульованих збитків № 2/2в (2) від 28.11.2018, Акт виконаних робіт № 2/2в (2), рахунок на оплату № 0228/2 від 28.11.2018 на суму 141813,31 грн. (медичні витрати), рахунок на оплату № 0228/3 від 28.11.2018 на суму 55311,12 грн. (сервісна винагорода агента) разом з первинними документами щодо страхових подій, які стались з застрахованими особами ПРАТ "СК "ВУСО".
ТОВ "САВІТАР ГРУП" повторно направило ПРАТ "СК "ВУСО" також Акт врегульованих збитків № 2/3в (2) від 22.01.2019, Акт виконаних робіт № 2/3в (2), рахунок на оплату № 0222 від 22.01.2019 на суму 360965,35 грн. (медичні витрати), рахунок на оплату № 0222/1 від 22.01.2019 на суму 34153,12 грн (сервісна винагорода агента) разом з первинними документами щодо страхових подій, які стались з застрахованими особами ПРАТ "СК "ВУСО".
За розрахунком позивача, загальна сума медичних витрат на лікування застрахованих осіб згідно наведених актів врегульованих збитків склала 502778,66 грн. (141813,31 грн. + 360965,35 грн.), загальна сума сервісної винагороди агента за врегулювання страхових випадків, які сталися із застрахованими особами, склала 89464,24 грн. (55311,12 грн. + 34153,12 грн).
З аналізу пунктів 6.6.4, 6.5.4, 6.5.5 Договору вбачається, що відповідач мав виконати зобов'язання щодо оплати (строк виконання зобов'язань) протягом п'яти робочих днів з дати отримання медичної документації з рахунками та актом врегульованих збитків.
03.07.2018 до ТОВ "САВІТАР ГРУП" звернувся з претензією підрядник Savitar Group LTD, з яким у ТОВ "САВІТАР ГРУП" укладено Договір № 10 - 06/14 - М від 10.06.2014 для виконання умов Договору № SGU-VUSO-10/02/16 від 10.02.2016. У своїй претензії підрядник просив погасити заборгованість, яка виникла перед ним, у зв'язку із тим, що він розрахувався із підрядниками (Life Medical Association, Doctor Home Visit) за організацію та надання медичної допомоги застрахованим особам ПРАТ "СК "ВУСО". На підтвердження остаточного розрахунку було надано перелік застрахованих осіб із зазначенням вартості медичних послуг, бухгалтерську документацію та підтвердження від підрядників про отримання коштів.
Як стверджує позивач, в період з 20.07.2018 по 22.01.2019 ТОВ "САВІТАР ГРУП" розрахувався із підрядниками за організацію та надання медичної допомоги застрахованим особам ПРАТ "СК "ВУСО" власними коштами, що підтверджується позивачем повідомленнями про виконання операцій з купівлі валюти, платіжними дорученнями про здійснення валютного переказу, листами медичних закладів (кінцевих підрядників) на підтвердження отримання ними оплати за медичні послуги по випадкам, які сталися із застрахованими особами в період лютого 2016 року.
04.03.2019 ТОВ "САВІТАР ГРУП" направило ПРАТ "СК "ВУСО" претензію № 137 від 04.03.2019 з проханням погасити збитки, які зазнало ТОВ "САВІТАР ГРУП" у зв'язку із настанням страхових випадків із застрахованими особами, які ПРАТ "СК "ВУСО" не компенсувало. Разом з наведеною претензією ТОВ "САВІТАР ГРУП" повторно направило ПРАТ "СК "ВУСО":
- Акт врегульованих збитків № 2/2в (2) від 28.11.2018, Акт виконаних робіт № 2/2в (2) від 28.11.2018, рахунки на оплату № 0228/2 від 28.11.2018, № 0228/3 від 28.11.2018, пакети документів по страховим випадкам до вказаного акту врегульованих збитків, копії документів про купівлю валюти, копії документів про здійснення валютного переказу, копії актів приймання-передачі послуг до валютного переказу;
- Акт врегульованих збитків № 2/3в (2) від 22.01.2019, Акт виконаних робіт № 2/3в (2) від 22.01.2019, рахунки на оплату № 0222 від 22.01.2019, № 0222/1 від 22.01.2019, пакети документів по страховим випадкам до вказаного акту врегульованих збитків, копії документів про купівлю валюти, копії документів про здійснення валютного переказу, копії актів приймання-передачі послуг до валютного переказу.
24.04.2019 ТОВ "САВІТАР ГРУП" отримало від ПРАТ "СК "ВУСО" відповідь на претензію № 137 від 04.03.2019, згідно якої ПРАТ "СК "ВУСО" відмовило у відшкодування медичних витрат та сервісної винагороди агента.
Оскільки страховик у добровільному порядку не сплатив агенту належну суму по відшкодуванню медичних витрат та сервісної винагороди агента, ТОВ "САВІТАР ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПРАТ "СК "ВУСО" про стягнення у примусовому порядку 592 242,90 грн., з яких: 502 778,66 грн. - витрати на медичне обслуговування, 89 464,24 грн. - агентська винагорода.
Тобто, позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання асистанських послуг № SGU-VUSO-10/02/16 від 10.02.2016.
Так, статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача стосовно оплати суми заборгованості за Актом врегульованих збитків № 2/2в (2) від 28.11.2018 та Актом врегульованих збитків № 2/3в (2) від 22.01.2019, складеними на підставі Договору про надання асистанських послуг № SGU-VUSO-10/02/16 від 10.02.2016 по страховим випадкам за лютий 2016 року, а також суми винагороди агента за врегулювання страхових випадків, які сталися із застрахованими особами.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором про надання послуг.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
За змістом ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до умов пп. 5.1.3 п. 5.1 Договору страховик зобов'язаний здійснювати, у відповідності до умов розділу 6 цього Договору, оплату винагороди агента, а також витрат, пов'язаних з наданням кореспондентами і підрядниками послуг застрахованим особам.
Відповідно до п. 6.1 Договору за виконання агентом своїх обов'язків, згідно з цим Договором, страховик зобов'язаний виплачувати агенту винагороду за кожний врегульований збиток при настанні страхового випадку (СВ), у розмірах, вказаних у Додатку 1 до Договору.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому та березні 2016 року на адресу відповідача були направлені Акти заявлених збитків № 2/2з від 22.02.2016 та № 2/3з від 01.03.2016, у яких зазначались страхові випадки, які стались із застрахованими особами, разом із відповідними рахунками на оплату № 204 від 22.02.2016, № 230 від 01.03.2016.
Крім того, судом встановлено, що після отримання усіх необхідних документів відносно страхових випадків, які були включені до Актів заявлених збитків, відповідачу направлялись Акти врегульованих збитків разом з Актами виконаних робіт, рахунками та завіреними копіями первинних документів щодо страхових подій.
30.09.2016 відповідачем було направлено на адресу позивача заперечення щодо рахунків та актів врегульованих (заявлених) збитків № 5901 від 30.09.2016, в яких з посиланням на п. 1.1, 4.4, 5.1.1 Договору зазначалось, що особи, які вказані в надісланих документах на асистанське обслуговування, до ТОВ "САВІТАР ГРУП" страховиком не передавалися, а тому витрати ТОВ "САВІТАР ГРУП" на їх обслуговування (в тому числі сервісна винагорода) оплаті зі сторони ПРАТ "СК "ВУСО" не підлягають.
Як встановлено судом, згідно з пунктом 1.1 Договору, на який посилається страховик, надане визначення поняття "застрахована особа", тобто особа, щодо страхування якої укладено договір добровільного страхування медичних витрат, надалі поліс, переданий для асистанського обслуговування агенту, згідно з умовами цього Договору.
Зразок полісу прямо передбачений у Договорі (Додаток № 7 до Договору), в якому серед іншого, вказано порядок дій застрахованої особи у разі настання страхового випадку (п. 1.1.1) - звернення до асистуючої компанії Savitar Group.
У пункті 4.3 Договору вказано, що агент проводить перевірку валідності (дійсності) полісу та проводить оцінку правомірності звернення застрахованої особи за наданням послуг.
Отже, поліс передається агенту застрахованою особою, оскільки будь-якої вказівки, що поліс передається агенту страховиком у Договорі не міститься.
Згідно п. 2.1 Договору, який визначає предмет Договору, агент приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з організації сервісного та медичного обслуговування при настанні із застрахованими особами подій на території України та за кордоном за полісами, які укладені між страхувальниками та страховиком.
У пункті 3.1 Договору вказано, що агент зобов'язується надавати послуги застрахованій особі при мотивованому зверненні цієї особи або її представника до агента.
Крім того, у пунктах 4.1, 4.2, 4.3 Договору також вказується, що послуги надаються на підставі звернення застрахованої особи після перевірки валідності (дійсності) поліса та підтвердження правомірності звернення застрахованої особи за наданням послуг.
Таким чином, за умовами Договору, підставою для надання послуг є:
настання обставин, що можуть кваліфікуватись як страховий випадок;
звернення застрахованої особи до агента;
підтвердження факту валідності полісу та визнання особи застрахованою страховиком.
Як передбачено п. 4.4. договору, що при зверненні застрахованої особи, агент забезпечує організацію надання застрахованій особі необхідних послуг згідно умов договору/програми страхування (за умови, якщо агенту дана інформація надана страховиком). При невідповідності звернення застрахованої особи умовам договору/програми страхування, агент відмовляє застрахованій особі в наданні послуг, пояснюючи причину відмови та залишаючи за застрахованою особою право отримання послуг за власний рахунок. У випадку відмови в організації надання послуг застрахованій особі, агент зобов'язаний в найкоротші строки сповістити про це страховика будь-яким доступним засобом зв'язку.
Тобто, у наведеному пункті йдеться не про загальні підстави надання послуг, а випадок, коли для встановлення правомірності звернення застрахованої особи позивачу необхідно отримати додаткову інформацію від страховика.
З аналізу умов згаданого пункту можна дійти висновку, що мова йде не про передачу особи на асистанське обслуговування, а про передачу певної інформації (не полісу), щодо умов конкретного полісу, яка додатково надається агенту. У згаданому пункті також зазначається про необхідність відмови у наданні послуг, якщо звернення застрахованої особи не відповідає умовам полісу, а не переданої додатково інформації.
Отже, судом встановлено, що матеріали справи містять пакети документів, подані позивачем (агентом) відповідачу (страховику) для відшкодування вартості послуг підрядників, що надавали медичні послуги застрахованим особам, які підтверджують факт, обставини та причини настання страхового випадку, розмір здійснених витрат, надання медичних послуг застрахованим ПРАТ "СК "ВУСО" особам, вказаним у спірних Актах врегульованих збитків № 2/2в (2) від 28.11.2018 та № 2/3в (2) від 22.01.2019.
Також, матеріали справи містять гарантійні листи, складені ТОВ "САВІТАР ГРУП" щодо застрахованих осіб, листи медичних клінік про отримання грошових коштів та документи, що підтверджують оплати ТОВ "САВІТАР ГРУП" на користь компанії Savitar Group LTD.
Місцевий господарський суд вірно прийняті засвідчені копії вказаних документів у якості належних, допустимих та достовірних доказів у справі у розумінні ст. 76, 77, 78 ГПК України на підтвердження наявності підстав для відшкодування позивачу медичних витрат та виплати агентської винагороди згідно зазначених актів врегульованих збитків.
Враховуючи викладене у сукупності, а також відсутність у матеріалах справи доказів погашення відповідачем витрат позивача на врегулювання страхових випадків за Актами врегульованих збитків № 2/2в (2) від 28.11.2018 та № 2/3в (2) від 22.01.2019 на загальну суму 592242,90 грн. (з яких: 502778,66 грн. - витрати на медичне обслуговування, 89464,24 грн. - агентська винагорода), суд дійшов обґрунтованого висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором № SGU-VUSO-10/02/16 від 10.02.2016 належним чином доведений та документально підтверджений.
Крім того, суд встановив, що позивач звернувся до суду у межах трьохрічного строку позовної давності, оскільки зобов'язання є порушеним з 21.03.2019, а позивач звернувся до суду 05.09.2019, що сторонами в межах розгляду справи в апеляційній інстанції не заперечується.
Заперечуючи проти наведених вище висновків суду першої інстанції, апелянт посилається на наступне:
- судом першої інстанції не враховано, що зобов'язання страховика по відшкодуванню медичних витрат виникає у випадку здійснення агентом оплати послуг, які надавались застрахованим особам;
- судом першої інстанції не враховано умови Договору про надання асистантських послуг, якими закріплено порядок залучення позивачем (агентом) третіх осіб (кореспондентів, підрядників) та оплати їх послуг, а тому сам факт надання третіми особами послуг застрахованим особам, не породжує обов'язку оплати відповідачем позивачу без залучення таких осіб в порядку передбаченому умовами Договору та оплати наданих послуг таким особам.
- судом порушено норми процесуального права, що на його думку полягає в безпідставному залишенні без задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Проте, наведені посилання скаржника спростовуються матеріалами справи та поясненнями, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Як вже зазначалось вище, положеннями п. 6.4 Договору передбачено сплату страховиком грошових коштів, суми яких були гарантовані або виплачені агентом кореспондентам і підрядникам, тобто медичним та іншим установам, що здійснили надання відповідних послуг застрахованим особам при настанні з ними страхових випадків.
Виходячи зі змісту пунктів 3.3, 4.5, 5.2.1, 5.3.4, 6.4 Договору, агент, при виконанні своїх обов'язків з надання послуг медичного обслуговування застрахованим особам може надавати гарантійні листи третім особам, або проводити оплату послуг і медичних препаратів третім особам, з метою попередження затримки в наданні необхідного, з медичної точки зору, лікування або транспортування застрахованої особи.
Тобто, вказаними положеннями Договору агенту надано можливість від свого імені надавати гарантійні листи третім особам, якими гарантується подальша сплата страховиком грошових коштів кореспондентам і підрядникам, тобто медичним та іншим установам, що здійснювали надання відповідних послуг застрахованим особам при настанні з ними страхових випадків.
Як правильно встановлено судом, умовами Договору не передбачено, що пакет документів, що подається агентом страховику для відшкодування вартості послуг підрядників, що надавали медичні послуги застрахованим особам, повинен містити документи на підтвердження фактичної оплати агентом послуг підрядників, за наявності гарантійних листів від імені агента.
Тобто, умовами договору передбачено можливість складання гарантійного листа, що містить в собі гарантії оплати за надані послуги та є способом забезпечення виконання зобов'язання стороною угоди, при цьому, гарантом по листу виступає саме агент, оскільки відповідно до п. 3.3. договору гарантійний лист надається саме від імені агента.
Апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем були долучені до матеріалів справи копії гарантійних листів, які надавались підрядникам відповідно до п. 3.3. договору, оскільки відповідно до умов договору страховик здійснює сплату грошових коштів, суми яких були гарантовані або виплачені агентом кореспондентам та підрядникам, тобто медичним та іншим установам.
Тому колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що зобов'язання страховика по відшкодуванню медичних витрат виникає у випадку здійснення агентом оплати послуг, які надавались застрахованим особам, оскільки такий обов'язок виникає у випадку оплати або гарантування, а матеріали справи містять відповідні гарантійні листи та підтвердження існування зобов'язань.
Доводи скаржника про те, що позивачем не надано доказів понесення медичних втрат та порушено порядок залучення третіх осіб, які надають медичні послуги застрахованим особам спростовуються можливістю позивача відповідно до п. 5.4.1. договору залучати підрядників на власний розсуд, а тому позивач через залученого агента Savitar Group LTD врегулював страхові випадки з третіми особами (медичними клініками (Life Medical Association, Doctor Home Visit), які безпосередньо надавали послуги застрахованим особам ПРАТ "СК "ВУСО".
Обставини отримання медичними клініками оплати за страховими випадками від компанії Savitar Group LTD підтверджуються, у т.ч., наявними у матеріалах справи листами медичних закладів (кінцевих підрядників).
Разом з тим, доводи апелянта щодо порядку залучення позивачем (агентом) третіх осіб (кореспондентів, підрядників) та оплати їх послуг, не спростовують факту настання страхових випадків, надання послуг та обов'язку страховика оплатити надані послуги та агентську винагороду позивачу.
Колегія суддів також не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що на переконання скаржника полягає в безпідставному залишенні без задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі з огляду на таке.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що у підготовчому засіданні 10.02.2020 здійснювався розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Суд, ознайомившись зі змістом цього клопотання, дійшов висновку про його безпідставність та необґрунтованість, у зв'язку з чим відхилив клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі скаржник наголошує, що до позовних вимог про компенсацію медичних втрат по справ №910/9055/16 ТОВ «Савітар Груп» також була включена інформація про медичні втрати по тим же застрахованим особам та страховим випадкам, які вказані в Актах врегульованих збитків / Акті виконаних робіт №2/2в (2) від 28.11.2018, №2/3в (2) від 22.01.2018 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІТАР ГРУП" у своєму відзиві заперечує з приводу доводів щодо закриття провадження та вказує, що в межах справи №910/9055/16, на яку посилається відповідач в обгрунтування таких доводів, не було вирішено спір між цими сторонами щодо заявлених вимог у даній справи з посилання на відповідну судову практику.
Колегією суддів досліджено аргументи скаржника та встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 910/9055/16 за позовом ТОВ «Савітар Груп» до ПрАТ «СК «Вусо» про стягнення 7 593 520,97 грн. відмовлено в задоволенні позову з підстав недоведеності, що спірні послуги були надані особам, перелік яких було надано страховиком в порядку, визначеному п.п. 4.4, 5.1.1 договору.
Під час розгляду вказаної справи не встановлено обставин щодо безпідставного включення до актів заявлених збитків №2/2в (2) від 28.11.2018, №2/3в (2) від 22.01.2018 витрат, здійснених по страхових випадках щодо застрахованих осіб.
Відмовляючи в позові у справі № 910/9055/16, суд виходив з того, що позивачем належними доказами не доведено факту направлення відповідачу всіх необхідних документів визначених розділом 6 договору в порядку, передбаченому договором та враховуючи недоведеність даного факту, а також факту надання послуг застрахованим особам, перелік яких надавався саме відповідачем.
Тобто, виходячи з положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини щодо відсутності підстав для оплати витрат, включених до актів врегульованих збитків не є такими, що не доказуються при розгляді даної справи (оскільки не встановлені при розгляді справи № 910/9055/16), а виходячи з підстав заявленого у даній справі позову підлягають дослідженню з метою вирішення спору, який виник між сторонами.
Оскільки вимоги позивача у даній справі (предмет позову) обґрунтовуються обставинами нездійснення компенсації медичних витрат застрахованих осіб, переданих на асистанське обслуговування відповідачем з посиланням на відкориговані акти врегульованих збитків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі згідно п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки з огляду на обставини справи, спір по суті щодо заявлених вимог у даній справі не є вирішеним між цими сторонами.
Таким чином, в оскаржуваному рішенні судом всебічно досліджено та враховано твердження відповідача, кожному аргументу судом надано оцінку та обґрунтовано їх спростовано, а відтак доводи скаржника щодо неврахування судом обставин, на які посилається апелянт як на підставу своїх заперечень, є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення позивачем своїх позовних вимог, та не спростування відповідачем вказаних вимог, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача 502 778,66 грн. витрат на медичне обслуговування та 89 464,24 грн. агентської винагороди.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Дослідивши вищенаведені обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/12383/19.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/12383/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/12383/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 року у справі №910/12383/19 - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/12383/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.01.2021 у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 17.12.2020 по 31.12.2020 та відпусткою судді Шаптали Є.Ю. з 04.01.2021 по 06.01.2021
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді В.В. Куксов
А.І. Тищенко