Справа № 462/7657/20
провадження 1-кс/462/27/21
04 січня 2021 року Слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова"на постанову слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області про відмову у визнанні потерпілим,
встановив:
29.12.2020 року представник скаржника звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправну бездіяльність слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області та скасувати постанову слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про відмову у визнанні потерпілим від 17.12.2020 року. Свої вимоги мотивує тим, що зазначена постанова є незаконною, а дії слідчого грубо порушують вимоги КПК України.
Представник скаржника у судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмове клопотання про розгляд скарги у його відсутності, а відтак, з метою забезпечення права скаржника на доступ до правосуддя, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу без його участі.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, проте її неявка не є перешкодою для розгляду скарги, крім того нею було надано слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12020140060001856 від 09.12.2020 року.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
09.12.2020 року слідчим Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140060001856 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, по факту того, що 08.12.2020 року до Залізничного ВП ГУНП у Львівській області надійшла ухвала слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 з приводу внесення відомостей до ЄРДР по факту звернення керівника Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова" ОСОБА_4 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
15.12.2020 року до Залізничного ВП ГУНП у Львівській області надійшло клопотання Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова" про визнання її потерпілим у кримінальному провадженні № 12020140060001856 від 09.12.2020 року.
Постановою слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.12.2020 року було відмовлено у визнанні Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова" потерпілим у кримінальному провадженні № 12020140060001856 від 09.12.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
З аналізу вищевказаних норм КПК України слідує, що чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Разом з тим, умовою для цього є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК України.
Як убачається з оскаржуваної постанови, слідчий ОСОБА_3 при винесенні такої обмежилася лише тим, що нею на даний час не встановлено фактичних даних, які б свідчили про приватизацію нежитлової будівлі/каплиці-літ.Б-1/загальною площею 131,1 кв.м. та земельної ділянки площею 2855,0 кв.м за адресою: м.Львів, вул.Суботівська, 15 шляхом обману та зловживання довірою. Однак, при цьому слідчим не взято до уваги ту обставину, що заява про кримінальне провадження подана безпосередньо представником Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова", яке на думку скаржника, вчинено щодо їх громади, зокрема, щодо незаконного заволодіння приміщення церкви, каплиці та земельної ділянки, на якій розташовані вказані культурні споруди.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова винесена передчасно, оскільки обставини, наведені слідчим у оскаржуваній постанові не можна вважати очевидними та достатніми, та слідчим при цьому не вжито належних заходів для з'ясування факту завдання шкоди Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова" кримінальним правопорушенням, а тому дану постанову слід скасувати.
Щодо вимоги про визнання протиправними дій слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, то відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З аналізу положень закріплених у вищевказаній статті КПК України слідує, що чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає чіткий перелік ухвал, які може виносити слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зазначений перелік є вичерпний та не підлягає розширеному тлумаченню, до цього переліку не входить ухвала про визнання протиправними дій слідчого.
Оскільки у повноваження слідчого судді не входить винесення ухвали про визнання протиправними дій слідчого, то і у задоволенні скарги в частині цієї вимоги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 306,307,318-380 КПК України,
постановив:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 17.12.2020 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання Релігійної організації "Релігійна громада Львівської Єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) парафії Святого Духа у Залізничному районі міста Львова" потерпілим.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала остаточна та в силу ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
Оригінал ухвали.