Справа № 444/919/20
Провадження № 2-а/444/3/2021
12 січня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Мікула В. Є.,
при секретарі Сагаль Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП у Львівській області Біляк Романа Володимировича про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12.04.2020 року інспектор УПП у Львівській області ДПП Біляк Р.В. виніс постанову серії ДП18 № 461767 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.10 ст. 121 КУпАП, у розмірі 510 грн. за перевезення дитини ростом менше 145 см. та віком до 12 років на задньому сидінні без дитячого автокрісла.
Позивач наголошує на тому, що жодних правил не порушував та доказів його винуватості інспектором патрульної поліції не надано. Більше того інспектором порушено процедуру винесення постанови.
Позивач не заперечує факту перевезення дитини, однак дитина сиділа на задньому сидінні легкового автомобіля, на спеціальному підвищенні, яке дозволило підняти її на достатню висоту та надійно зафіксувати її ременем безпеки.
На підставі вищевикладеного просить заяву задоволити.
В судове засідання позивач не з'явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає та просить такі задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача на адресу суду скерував відзив на позовну заяву в якій зазначає, що згідно із п.21.11 "б" ПДР України забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда. Крім цього, зазначив, що Позивач не заперечує обставини, вказані в оскаржуваній постанові, а саме те, що він перевозив у транспортному засобі дитину, яка не досягла 12-річного віку. А також зазначив, що перевезення дитини без спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачені конструкцією цього транспортного засобу є порушенням фундаментального права дитини на безпеку під час дорожнього руху.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 08.12.2020 року призначено спрощений розгляд справи № 444/919/20.
Судом встановлено, що 12.04.2020 року інспектор УПП у Львівській області ДПП Біляк Р.В. виніс постанову серії ДП18 № 461767 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.10 ст. 121 КУпАП, у розмірі 510 грн. за перевезення дитини ростом менше 145 см. та віком до 12 років на задньому сидінні без дитячого автокрісла.
У вищевказаній постанові зазначено про невиконання позивачем п.21.11.б ПДР.
Відповідно до п. 21.11.б ПДР, дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда.
Так, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що ОСОБА_1 перевозив дитину без дитячого автокрісла, хоча Правилами дорожнього руху України не передбачено таких вимог.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не було надано до суду жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог ч.10 ст. 121 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації № R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора УПП у Львівській області ДПП Біляк Романа Володимировича, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задоволити.
Скасувати постанову серії ДП 18 № 461767 від 12.04.2020 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.10 ст. 121 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.10 ст. 121 КУпАП, - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Восьмого Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя В. Є. Мікула