Справа №461/10436/20
13 січня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Швеця О.В., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №354531 від 24.11.2020 року, 24.11.2020 року близько 13 год 00 хв по вул. Мартовича у м.Львові громадянин ОСОБА_1 наклеював наклейки з надписом «Це авто Зупини лося з порушенням ПДР» на службові та цивільні автомобілі, чим, на думку автора протоколу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Швець О.В. у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечили. ОСОБА_1 пояснив, що разом із мешканцями Львова та області проводив акцію з метою привернення уваги до порушення ПДР у місті Львові. Зокрема, на вул. Мартовича, 2 у м. Львові на усі припарковані з порушенням автомобілі клеїли інформаційні наліпки про те, що зазначені авто порушують правила дорожнього руху. Зазначає, що вказані наліпки жодним чином не пошкоджують автомобіль та не наносять ніякої шкоди його власнику. Вказує, що упродовж цієї діяльності жодних скарг від громадян не надходило. Просили закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, перевіривши матеріали справи, вважаю, що у притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки обставини, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.11.2020 року не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Дослідивши матеріали протоколу, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засновником Громадського руху та соціального проекту «Зупинилося», який займається виявленням фактів масового і систематичного порушення водіями вимог правил дорожнього руху, інформування правопорушників про допущені ними порушення, присікання таких порушень та спонукання державних органів та органів місцевого самоврядування до створення та поліпшення дорожньої інфраструктури.
24.11.2020 року разом із місцевими активістами, на вул. Мартовича у м. Львові, проводили роз'яснювальну роботу серед водіїв, які припаркували свої автомобілі із порушенням вимог правил дорожнього руху. Водіям доводили, що вони допускають порушення ПДР і роз'яснювали які саме. Більшість водіїв реагували правильно на зауваження, а хто не реагував на такі зауваження, або їх не було біля свого автомобіля, тому на вітрове скло клеїли інформаційну наліпку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, шо дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №354531 від 24.11.2020, ОСОБА_1 поставлено в провину вчинення інших дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян, а саме клеєння наліпки на автомобілі. Вказаним правопорушенням матеріальної шкоди заподіяно не було.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, тобто, відсутні відомості про обставини, які становлять об'єктивну сторону правопорушення.
Крім того, у протоколі не зазначено свідків, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не надано суду їх письмових пояснень, не надано інших доказів, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без сукупності належних та допустимих доказів вини особи, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Жодних доказів на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке ставиться у вину органом поліції, суду не надано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , працівниками поліції було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 44-3, 247 ч.1 п.1, 283, 284 ч.1 п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско