Справа №523/11750/20
Провадження №1-кп/523/776/21
11.01.2021 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 , законного представника потерпілої в особі головного спеціаліста служби у справах дітей Одеської міської ради ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , у присутності обвинуваченого, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №1202016049000563 від 20.02.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КК України, -
Встановив:
4.08.2020 року з Одеської місцевої прокуратури №4 до Суворовського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КК України.
У ході підготовчого провадження обвинуваченим ОСОБА_7 було заявлене та надане письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, мотивуючи тим, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог ст.291 КПК України, оскільки належним чином не викладені обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачення є неконкретизованим, лише припущеннями прокурора, який навіть не вказує час скоєння злочину, а зазначає тільки період з 2014р. по 2016р., при цьому залишається не зрозумілим, чи злочин мав місце одноразово чи тягнувся протягом всього часу, деякі обставини взагалі не встановлювалися, відсутність доказів замінили негативними характеристиками та не достовірними анкетними даними, вказівки апеляційного суду щодо необхідності детальної перевірки обставин не виконані, що у сукупності унеможливлює призначення обвинувального акту до судового розгляду; крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування містить обмежену інформацію щодо постановлених процесуальних рішень, що свою чергу не відповідає нормам діючого законодавства.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання підзахисного, зазначаючи, що має місце цілий ряд порушень при веденні досудового розслідування, посилаючись також на те, що в анкетних даних вказується, що ОСОБА_7 неодноразово судимий, незважаючи, що вирок суду скасований та особа вважається не судимою, крім того, ст.291 КПК України вимагає встановлення обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, що не зроблено, з обвинувального акту не зрозуміло у який саме час скоєний злочин, на думку сторони захисту прокурор, який здійснював процесуальний нагляд, повинен виправити допущені помилки.
З'ясувавши думку учасників процесу - прокурора, який в спростування аргументів сторони захисту зазначив, що обвинувальний акт містить всі встановлені під час досудового розслідування обставини, які знайшли своє підтвердження, обвинувачення є сформульованим, викладений зміст відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів; представника потерпілих ОСОБА_4 , який також вважав, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставним, не вбачаючи сенсу щодо повернення обвинувального акту прокуророві; законного представника потерпілої - ОСОБА_5 , яка поклала вирішення питання на розсуд суду, дослідивши складений та затверджений прокурором обвинувальний акт з доданими до нього документами відносно ОСОБА_7 суд дійшов до наступних висновків.
За положеннями ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який повинен відповідати вимогам, передбаченими ст.291 КПК України.
У контексті ст.ст. 91, 92, 291 КПК України формулювання обвинувачення має містити відомості щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням в тому числі кваліфікуючих ознак.
Вивчивши скерований до суду обвинувальний акт, суд вважає за необхідне відмітити, що формулювання обвинувачення викладене з зазначенням місця, правової кваліфікації та інших обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, однак вказаний період тривалістю у два роки без визначення певного часу вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, що говорить про недосконалість, не конкретність обвинувального акту, що в свою чергу унеможливлює роз'яснення судом висунутого обвинувачення особі, від якого сторона захисту повинна здійснювати захист у суді, на думку суду такі дані мають значення та можуть в подальшому відігравати вирішальну роль під час розгляду справи.
Також у підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувальний акт не містить вірних анкетних даних ОСОБА_7 , тим самим на думку суду, стороною обвинувачення вбачаються порушення вимог ст.17 КПК України, відповідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Разом з цим слід зазначити, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність, забезпечення права на захист, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, що передбачено статтею 7 КПК України, а відповідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження наряду з охороною прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження є застосування до них належної правової процедури, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне звернути увагу на усунення неточностей щодо анкетних даних обвинуваченого з метою зазначення в подальшому достовірної інформації, яка відповідає дійсності.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вказані обставини унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що в свою чергу безперечно порушує право обвинуваченого на захист, яке гарантується кожній особі приписами п.«с» ч.3 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», положення якої регламентовані ст.20 КПК України.
Також відповідно до ст.291 ч.4 КПК України до обвинувального акту обов'язково додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємним додатком до обвинувального акту, в якому повинні бути відображені прийняті у ході досудового розслідування всі процесуальні рішення, які суд використовує при розгляді справи.
Враховуючи заяву сторони захисту щодо відсутності повної інформації в реєстрі матеріалів досудового розслідування стосовно прийнятих під час досудового розслідування рішень, з метою не порушення права обвинуваченого на захист підлягає зауваженню виконання вимог діючого законодавства, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити всі процесуальної дії, проведених під час досудового розслідування, а також час її проведення, у зв'язку з чим слід усунути викладені неточності, які на думку суду є не допустимими.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рішень: 1) затвердити угоду або відмовити в її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України; 3)повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам діючого Кодексу; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту; 6) доручити представнику персоналу органу пробаії скласти досудову доповідь..
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, у зв'язку з невідповідністю в повній мірі вимогам діючого Законодавства та повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_8 прокуророві для усунення недоліків, які знайшли своє підтвердження під час підготовчого судового засідання.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 314-315, 369-372, 392, 395 КПК України, суд,-
Постановив:
Обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №1202016049000563 від 20.02.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КК України повернути прокурору Одеської місцевої прокуратури №4 для усунення недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1