Справа № 336/161/21
пр. № 1-кс/336/38/2021
12 січня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного 12.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080080002675 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
12.01.2021 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 18.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні коридору виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слідами гнилісних змін. Після огляду труп направлено до КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" Запорізької обласної ради для проведення судово-медичної експертизи.
За інформацією, що міститься в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником квартири за вказаною адресою є ОСОБА_6 .
Згідно з фотокопій документації, наявної у Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації, останнім власником вказаної квартири є ОСОБА_7 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківський РИК, яку остання придбала у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу.
Крім того, в ході огляду місця події виявлено і вилучено паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , банківські картки, реєстраційний номер облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_5 , довідку про склад сім'ї, свідоцтво про одруження, які в подальшому було поміщено до полімерного пакету та опечатано.
Під час допиту свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює у соціальній службі та на протязі двох років доглядала за жінкою похилого віку ОСОБА_5 . Свідок додала, що ОСОБА_5 , пересувалась самостійно та завжди сама відчиняла вхідні двері. 16.12.2020 свідок прийшла до ОСОБА_5 , але остання двері не відчинила. 18.12.2020 ОСОБА_9 викликала співробітників поліції, а також ДСНС. Після відкриття вхідних дверей шляхом пошкодження було виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час допиту свідок ОСОБА_10 , пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_5 , яка проживала самостійно 18.12.2020 свідку стало відомо від співробітників поліції, що сусідка ОСОБА_5 померла у своїй квартирі. При цьому свідок додала, що про стан здоров'я останньої їй нічого не відомо.
Слідчий, посилаючись на те, що на даний час родичі померлої ОСОБА_5 , які є спадкоємцями квартири АДРЕСА_2 , не встановлені або взагалі відсутні, просить накласти арешт на зазначену квартиру і відповідні документи, шляхом встановлення заборони відчужувати, розпоряджатися об'єктом нерухомості.
Слідчий ОСОБА_3 подала клопотання про розгляд справи без її участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.
Враховуючи неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши клопотання, матеріали, якими слідчий обґрунтовує його доводи, беручи до уваги позицію слідчого, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За положеннями частини 3 зазначеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 98 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів із запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, відчуження.
Слідчим суддею встановлено, що 19.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42020081020002675 про вчинення кримінального правопорушення, із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України Жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину (а.с. 4).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.12.2020 було оглянуто квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 8-15). В ході огляду було виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того було виявлено і вилучено:
-паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 27.07.1999, на ім'я ОСОБА_5 ;
-довідку на ім'я ОСОБА_5 про те, що вона зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
-картку платника податків на ім'я ОСОБА_5 (довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
-банківські карти на ім'я ОСОБА_11 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 (Індустріалбанк); банківську карту № НОМЕР_6 (Приватбанк);
-свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-пенсійне посвідчення серії НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_5 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 (серія НОМЕР_8 ),
вказані речі і документи були поміщені до спецпакету із маркуванням SUD 2061157.
Оскільки вказані речі і документи відшукані на місті події, вони можуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вони відповідають критерію речових доказів.
Слідчий суддя бере до уваги, що кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України є попередньою, наразі не може бути виключена і кваліфікація за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (убивство з корисливих мотивів, у тому числі із метою заволодіння квартирою), виходячи із наступного. За показаннями свідка ОСОБА_10 , сусідки померлої, яка була залучена в якості понятого в ході огляду місці події, «голова будинку» провокувала конфлікт із співробітниками поліції (а.с. 20-22). За показаннями свідка ОСОБА_9 , вона як працівник соціальної служби протягом двох років доглядала за ОСОБА_5 , що свідчить про відсутність близьких родичів у померлої (а.с. 17-19).
Зазначені обставини не виключають, що квартира, в якій мешкала померла, може бути об'єктом кримінально протиправних дій, що відповідає визначеному ст. 98 КПК України критерію речових доказів.
Вирішуючи питання про можливість накладення арешту на квартиру, слідчий суддя враховує перелічені вище обставини, відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб, адже відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про власника квартири відсутні (а.с. 25), право власності за ОСОБА_7 не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КУпАП слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який здатний виконати завдання кримінального провадження, а саме у вигляді заборони відчужувати, розпоряджатися зазначеною квартирою.
Слідчий суддя наголошує, що арешт майна відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України має тимчасовий характер і повинний бути негайно припинений, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно відповідає критеріям речових доказів.
Керуючись ст.107, 170-173,309 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, речі і документи, а саме:
-квартиру АДРЕСА_2 , встановивши заборону фізичним чи юридичним особам відчужувати, розпоряджатися зазначеним об'єктом нерухомості;
-паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 27.07.1999, на ім'я ОСОБА_5 ;
-довідку на ім'я ОСОБА_5 про те, що вона зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
-довідку на ім'я ОСОБА_5 про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
-банківські карти на ім'я ОСОБА_11 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_9 (Індустріалбанк); банківську карту № НОМЕР_6 (Приватбанк);
-свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-пенсійне посвідчення серії НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_5 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 (серія НОМЕР_8 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1