Справа №523/13631/18
Провадження №1-в/523/28/21
13 січня 2021 року
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 - ОСОБА_3
представника персоналу органу пробації - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Суворовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області МЮ України про пом'якшення покарання у випадку, передбаченому ч.3 ст.74 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 14.01.2019 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.309, ст.ст.75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, -
Вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 14.01.2019 року, ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладанням відповідних обов'язків.
В обґрунтування внесеного подання, його ініціатор посилається на набрання чинності 01.07.2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким внесені зміни до санкції ч.2 ст.309 КК України.
В судове засідання засуджений ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, про що свідчить наявна в матеріалах судового провадження розписка щодо вручення судової повістки, - не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив та з будь-якими клопотання чи заявами не звертався, у зв'язку з чим суд в порядку абз.2 ч.5 ст.539 КПК України та з метою дотримання розумності строку судового розгляду, вирішив розглянути означене подання за відсутністю вказаного засудженого.
Суд вважає, що в межах розгляду конкретної справи, судом були створені всі умови для реалізації права засудженого ОСОБА_5 на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що останній, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, суд оцінює таку поведінку вказаного засудженого, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вислухавши в судовому засіданні представника персоналу органу пробації ОСОБА_4 , з'ясувавши позицію прокурора ОСОБА_3 , дослідивши подання та додані до нього відповідні документи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 13 ч.1 ст.537 КПК України регламентовано, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, зокрема, про пом'якшення вироку у випадку передбаченому ч.3 ст.74 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 цього Кодексу.
За ч.ч.1, 3 ст.5 вказаного Кодексу, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, а закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію в часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за №2617-VІІІ від 22.11.2018 року (набрав чинності 01.07.2020 року), ч.2 ст.309 КК України викладено в такій редакції «Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, - караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років», а відтак слід дійти висновку про те, що зазначеним Законом України, зокрема, пом'якшено покарання у виді позбавлення волі до трьох років.
З урахуванням викладеного й зважаючи на викладені у вироку Суворовського районного суду м.Одеси від 14.01.2019 року дані про особу засудженого ОСОБА_5 , суд у контексті п.13 ч.1 ст.537 КПК України, ст.ст.5, 74 КК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за №2617-VІІІ від 22.11.2018 року вважає, що подання Суворовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області підлягає задоволенню, з приведенням зазначеного вироку у відповідність до вимог вказаного закону.
Керуючись ст.58 Конституції України, ст.ст.5, 74 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», суд -
Подання Суворовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області МЮ України про пом'якшення покарання у випадку, передбаченому ч.3 ст.74 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Привести вирок Суворовського районного суду м.Одеси від 14.01.2019 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за №2617-VІІІ від 22.11.2018 року, та вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, як зазначено в іншій частині вироку.
Копію ухвали направити для виконання до Суворовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області МЮ України, для відома та виконання - засудженому ОСОБА_5 , а також надати іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 7 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1