Справа № 509/2355/20
13 січня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кириченко П.Л.
при секретарі Осадченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, суд,-
22.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 59-СР від 10.04.2020р., поновити на посаді директора КП ЖКП «Таїрове» з 10.04.2020 року, стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2020 року до винесення рішення по справі, а також допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Таїровською селищною радою, під час винесення Розпорядження № 59-СР від 10.04.2020 року не було конкретно визначено одноразове грубе порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 з посиланням на докази такого одиничного порушення, тому звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є протиправним та таким, що порушує його права та трудові гарантії, закріплені КЗпП України та Контрактом від 04.08.2017 року.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.05.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача до суду було надано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/2756/20.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.08.2020р. у задоволення клопотання відповідача було відмовлено.
14.09.2020 року відповідачем було надано Відзив на позовну заяву, у якій вказано, що ОСОБА_1 належним чином не виконав Розпорядження № 44-СР від 23.03.2020 р. в порушення вимог ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що стало грубим порушенням трудових обов'язків. Це безпосередньо було зазначено в оспорюваному розпорядженні № 59-СР від 10.04.2020р., що спростовує твердження позивача у повному обсязі. У задоволенні позову просив відмовити.
Представник позивача під час судового розгляду направив заяву з якої видно, що на позові наполягає просить справу розглянути на підставі поданих документів та доказів.
Відповідач копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, надав суду відзив, з якого видно, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як догана або звільнення. Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.
Судом встановлено, що 03.08.2017 р. Розпорядженням Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 22-ОС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) було призначено на посаду директора КП «Житлове-комунальне підприємство «Таїрове» (код 26601323).
10.04.2020 року Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області винесено Розпорядження № 59-СР «Про звільнення директора комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове».
Згідно до цього Розпорядження у зв'язку із невиконанням директором комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» (далі - КП ЖКП «Таїрове») розпорядження т.в.о. Таїровського селищного голови № 44 від 24.03.2020 р., що підтверджується актом від 24.03.2020р., листами КП ЖКП «Таїрове», підписаними ОСОБА_1 як директором в період відсторонення, від 24.03.2020р. за № 154 (вх. № 622/02-07 від 24.03.2020р.), від 24.03.2020р. за № 155 (вх. № 623/02-07) від 24.03.2020р.), відсутністю відповідних змін в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також враховуючи факти, викладені в аудиторському звіті Південного офісу Державної аудиторської служби України від 31.03.2020р. за № 08-14/04 щодо встановлених порушень та завдання шкоди, відповідно до ст.ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України, п. 6.2 контракту від 04.08.2017р., укладеного між Таїровською селищною радою та ОСОБА_1 , керуючись ст.ст. 42, 50, ч. 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було серед іншого:
1.Припинено з 10.04.2020 року дію контракту з директором КП ЖКП «Таїрове» ОСОБА_1 , укладеного 04.08.2017р.
2.Визнано таким, що втратило чинність розпорядження Таїровського селищного голови № 22-ОС від 03.08.2017р.
3.Звільнено ОСОБА_1 з посади директора КП ЖКП «Таїрове» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Кодексу Законів про працю України з 10.04.2020 року.
4.Зобов'язано КП «ЖКП «Таїрове» провести відповідний розрахунок згідно з чинним законодавством про працю.
Відповідно до п. 6.3. Контракту з директором КП ЖКП «Таїрове» від 04.08.2017 року директор може бути звільнений з посади, а цей Контракт розірваний з ініціативи Ради у разі одноразового грубого порушення директором законодавства і обов'язків, передбачених Контрактом, у результаті чого виникли значні негативні наслідки для Підприємства (понесені значні збитки, сплачені фінансові санкції).
З аналізу Розпорядження № 59-СР від 10.04.2020р. суд встановив, що серед підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «ЖКП «Таїрове» Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було визначено, зокрема, невиконання директором комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» (далі - КП ЖКП «Таїрове») розпорядження т.в.о. Таїровського селищного голови № 44 від 24.03.2020р., відсутність відповідних змін в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, факти, викладені в аудиторському звіті Південного офісу Державної аудиторської служби України від 31.03.2020р. за № 08-14/04 щодо встановлених порушень та завдання шкоди.
В той же час, підставою для звільнення в Розпорядженні № 59-СР від 10.04.2020р. вказано п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП, який передбачає звільнення з ініціативи власника у разі одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації.
Таким чином, Відповідачем застосовано статтю КЗпП України щодо одноразового грубого порушення трудового законодавства, проте в Розпорядженні № 59-СР від 10.04.2020р. таке одноразове порушення не вказано, а вказано декілька порушень, допущених ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку, зокрема, одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Важливим елементом застосування п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Так, і рішення компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обовязків.
Правильність вказаного положення підтверджується практикою Верховного Суду України при перегляді судових рішень у винятковому порядку. Зокрема, в Ухвалі цивільної палати ВСУ від 18.11.2004 року касаційний суд підтвердив правильність висновків суду першої інстанції, що виходячи зі змісту п. 1 ст. 41 КЗпП України підставою для звільнення керівника за цією нормою є вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов'язків, а не триваюче, зокрема неналежне керівництво роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо (міський суд, встановив, що підставою для звільнення позивача згідно з п.1 ст.41 КЗпП України став ряд фактів невиконання або неповного чи неналежного виконання очолюваним ним Відділенням протягом певного часу). На правильність цього висновку звертав увагу також ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, зокрема, в ухвалах від 23 грудня 2015 року у справі № 6-30757ск15, від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-39428св12.
Доводи, викладені у Відзиві Відповідача на позовну заяву не спростовують аргументів Позивача щодо неправомірності застосування Відповідачем положень п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП та порушення прав ОСОБА_1 під час звільнення з посади директора КП «ЖКП «Таїрове».
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити та скасувати Розпорядження № 59-СР Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про звільнення директора комунального підприємства «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове» від 10.04.2020р.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У відповідності до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року, № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку у зв'язку з незаконним звільненням за час вимушеного прогулу він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Згідно абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку у всіх інших випадках середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р. № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки про дохід ОСОБА_1 за період з 01.11.2019р. по 10.04.2020р., виданої КП «ЖКП «Таїрове» заробітна плата за два останні місяці роботи позивача (в березні 2020 року 12 221,05 гривень та в квітні 2020 року 20 995,00 гривень) складає 33 216,05 гривень. Кількість робочих днів у березні та квітні 2020 року в сукупності складає 42 дні, що відповідає п'ятиденному робочому тижню.
Таким чином, середньоденна заробітна плата за місяці: березень 2020 року та квітень 2020 року обчислюється як 33216,05 гривень : 42 дні = 790,86 гривень
19.11.2020 року Позивач був працевлаштований до КП «ЖКГ смт. Сергіївка» на посаду в.о. Директора.
Таким чином, кількість робочих днів за час вимушеного прогулу позивача з 10 квітня 2020 року по 19 листопада 2020 року становить 151 день.
Отже, середній заробіток, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу становить: 790 грн. 86 коп. (середньоденна заробітна плата) х 151 (кількість робочих днів, які повинні бути оплачені) = 119 419 грн. 86 коп.
Враховуючи, що позивачем допущено 151 день вимушеного прогулу, на його користь необхідно стягнути з відповідача 119 419 грн. 86 коп. середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу з 10.04.2020 року по 19.11.2020 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд може допустити негайне виконання рішення у справах, зокрема, про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Окрім того, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, який позивач мав би сплатити при поданні позовної заява, а саме в сумі 1194,19 грн. та за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1681,60 грн., а всього 2875,79 грн
Керуючись ст.ст.41, 139, 147, 149, 232, 235 КЗпП України, ст.ст. 8-14, 141, 223, 247, 258, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 59-СР від 10.04.2020р.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального Підприємства «Житлове Комунальне Підприємство «Таїрове» з 10.04.2020 року.
Стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 квітня 2020 року по 19.11.2020р. в розмірі 119 419 грн. 86 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.
Стягнути з Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 27, Код ЄДРПОУ 05582159) в дохід держави судовий збір у розмірі 2875,79 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржено до палати по цивільними справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Кириченко П.Л.