Справа№ 508/715/20
Провадження№2/508/38/21
14.01.2021 року Миколаївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Банташ Д.С.,
при секретарі - Мазарак Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Миколаївка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,-
встановив:
До Миколаївського районного суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 09.04.2020 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області (реєстр № 132), вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що додатково підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в якому зареєстрований відповідач.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Миколаївської селищної ради, Миколаївського району, Одеської області № 1522 від 27.07.2020 року, ОСОБА_2 , зареєстрований але фактично не проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
З акту обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 21 липня 2020 року, вбачається, що відповідач зареєстрований в зазначеному домоволодінні з 02.02.1997 року, але фактично з моменту реєстрації там не проживає (а.с. 18).
Отже, відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в даному будинку, не допомагає вести господарство, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, його особистих речей в будинку немає і взагалі будинком він не цікавиться, однак в добровільному порядку з реєстраційного обліку не знявся.
Реєстрація місця проживання відповідача у зазначеному домоволодінні створює для позивачки перешкоди у вільному користуванні майном, отриманні житлових соціальних пільг, оскільки в їх розрахунку визначається сукупний дохід та кількість усіх зареєстрованих осіб за вказаною адресою.
З урахуванням наведеного, позивач просила визнати ОСОБА_2 такими, що втратив право на користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов'язати Миколаївську селищну раду Миколаївського району Одеської області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за вказаною адресою.
Позивач в судовому засіданні не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Представник третьої особи, Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області, в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Враховуючи, що позивач не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 09.04.2020 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області (реєстр № 132) є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 8-11).
З довідки про реєстрацію місця проживання особи № 1522 від 27.07.2020 р. і № 02/02-16/963 від 27.10.2020 року виданих виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області, вбачається, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , значиться зареєстрованою з 02 лютого 1997 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач зареєстрований, але без поважних причин з 1997 року не проживає у даному домоволодінні, що підтверджується актом обстеження домоволодіння від 21 липня 2020 року складеними Миколаївською селищною радою Миколаївського району Одеської області (а.с. 18).
Реєстрація місця проживання відповідача у вказаному житлі створює для позивача перешкоди у вільному користуванні майном, отриманні житлових соціальних пільг, оскільки в їх розрахунку визначається сукупний дохід та кількість усіх зареєстрованих осіб за вказаною адресою.
Згідно ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що відповідач більше десяти років без поважних причин не проживає в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , у якій він зареєстрований, при цьому витрат на утримання вказаного домоволодіння не несе, суд приходить до висновку, що останній втратив право користування вказаним житловим приміщенням, а тому вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеним вище домоволодінням.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Миколаївську селищну раду Миколаївського району Одеської області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за вказаною адресою, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 11, 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, виключно про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Таким чином, виходячи із змісту зазначених норм закону, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відповідно є підставою дня зняття осіб з реєстрації, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби.
За ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому, позовні вимоги позивача, в частині зобов'язання Миколаївську селищну раду Миколаївського району Одеської області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 150 ЖК УРСР, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 405 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 95, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська селищна рада Миколаївського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
У решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 14 січня 2020 року
Суддя: Банташ Д.С.