Справа № 522/11749/20
Номер провадження:1-кп/521/936/21
14 січня 2021 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритрму судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси, кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пірамсан Шабранського району Республіки Азербайджан, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, неодруженого, який незареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.03.2020 року Приморським районним судом міста Одеси за ч.1 ст.185 КК України( покарання у вигляді штрафу), який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, суд
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурор , заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та усні заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, суд вважає, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
- ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Так, ОСОБА_5 ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, неодружений, не має постійного місця роботи/навчання та підтверджених джерел існування, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Вказані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину свідчить про існування ризику переховування від суду.
Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданнями для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.
Суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, про що було вручено підозру.
Незважаючи на притягнення його раніше до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 належних висновків не зробив, знову підозрюється у вчиненні умисного майнового злочину, поєднаний з насильством, що свідчить про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 177 КПК України є: запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків кримінального правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може вдатися до спроб будь - яким чином перешкодити кримінальному провадженню та вчинити нове кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Суд вважає, що прокурором надано достатньо доказів, які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 331, 369, 371-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізлятор» строком на 60 днів, строк дії ухвали суду щодо продовження строку запобіжного заходу відносно нього дійсний до 13 березня 2021 року включно.
Розмір застави визначений на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2020 року, як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 25 прожиткових мінімумів для працездатної особи, тобто у розмірі 52 550 гривень, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, залишити без змін.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_5 або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави. За умови внесення застави за обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 194 КПК України будуть покладені обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи. Наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1