Справа №521/271/21
Пр. №2/521/2144/21
про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини,
встановила:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини.
Ухвалою суду від 11 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини були роз'єднані в окремі провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 11 січня 2021 року, справу за позовм ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини було передано на розгляд судді Сегеді О.М.
Справа отримана суддею 12 січня 2021 року.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, приходжу до висновку, що вказана позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 чинного ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд встановити місце проживання сумісної з відповідачем дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Згідно п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів № 800 від 03 жовтня 2018 року, для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд зауважує, що у позовній заяві не викладено обставин та не зазначено підстав щодо визначення місця проживання дитини, а також не надано доказів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України.
Згідно п. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу позивачки, що їй необхідно сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі за вимогу немайнового характеру, а саме за вимогу про встановлення місця проживання дитини, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тобто, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, та буде призначена до розгляду у судове засідання, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Сегеда