Ухвала від 12.01.2021 по справі 1/445/11-к

Справа № 1/445/11-к

Номер провадження:1/521/49/21

УХВАЛА

12 січня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисників - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

потерпілих - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.4 ст.28, ч.3 ст.209; ч.4 ст.28, ч.1 ст.162; ч.4 ст.28, ч.5 ст.186 КК України, ОСОБА_7 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.162; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.186 КК України, ОСОБА_11 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_23 за ч.1 ст.255; ч.4 ст.190; ч.3 ст.209; ч.2 ст.27, ч.5 ст.186 КК України, ОСОБА_12 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190, ОСОБА_9 за ч.1 ст.155; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ОСОБА_13 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_8 за ч.4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.2 ст.209; ч.2 ст.358; ч.2 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, ст.190 КК України, ОСОБА_14 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_24 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_10 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 02.11.2020 року ОСОБА_25 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 289; ч. 4 ст. 186 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження в частині його обвинувачення закрито.

19.11.2020 року ОСОБА_25 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, який було накладено під час досудового розслідування у кримінальній справі. Також ОСОБА_26 просив суд розглянути клопотання без його участі.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Як вбачається з матеріалів провадження, 21.07.2008 року слідчим по ОВД СУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_27 під час досудового розслідування у кримінальній справі №01200700133 було складено 2 постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_25 і ОСОБА_28 : 1) на нерухоме майно, де б воно не знаходилося; 2) на транспортні засоби, де б вони не знаходилися (т. 21 ар. 229, 231).

Зазначені постанови слідчого були направлені для виконання начальнику Першої міської нотаріальної контори та начальнику ДАІ ГУМВС України в Одеській області (т. 21 ар. 228, 230).

Гарантії захисту права власності закріплені у ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована ст. 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Зокрема, відповідно до ст. 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно підсудного, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Зі змісту ч. 1 ст. 248 КПК України (1960) при наявності обставин, передбачених зокрема ст. 11-1 цього ж Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна.

Як визначено у п.п. 36, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року (справа № 372/2904/17-ц), із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження. Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Оскільки судом прийняте рішення про звільнення ОСОБА_25 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 11-1 КПК України (1960) і закриття кримінального провадження в частині його обвинувачення, то суд вважає, що клопотання про скасування арешту його майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 126 КПК України (1960 року), п. 11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (2012 року), суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_25 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановами від 21.07.2008 року слідчого по ОВД СУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_27 у кримінальні справі №01200700133, на нерухоме майно ОСОБА_25 , де б воно не знаходилося, а також на транспортні засоби ОСОБА_25 , де б вони не знаходилися.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3