Справа № 521/4839/20
Номер провадження:1-кп/521/939/20
09 вересня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, без зареєстрованого місця реєстрації, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні суду під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
24 липня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не було завершено.
Судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується.
Прокурор у судовому засіданні вважали необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, враховані при обрані йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого,просили змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який.
Вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує той факт, що ОСОБА_3 , обвинувачується у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказані злочини віднесені до категорії нетяжких злочинів.
Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв'язки відсутні.
Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, будучи раніше засудженим за вчинення злочину проти власності, ОСОБА_3 знову обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Даних про такий стан здоров'я ОСОБА_3 що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд приходить до висновку, що тримання під вартою зазначеного обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 314 - 316 КПК України, -
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07 листопада 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1