Справа № 947/38828/20
Провадження № 2/947/265/21
про повернення позовної заяви
14.01.2021 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка подана через представника ОСОБА_2 , до Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
28.12.2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана через представника ОСОБА_2 , в якій просить визначити позивачеві ОСОБА_1 додатковий термін в два місяці на вступ у спадщину від померлого сина та для оскарження постанови державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) Пінігіної Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 ; зобов'язати державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеси), адреса: м.Одеса, вул.Космонавтів, буд. 11-А, - ОСОБА_4 видати по спадковій справі № 672/2020, свідоцтво про право на спадщину за законом, у термін два місяці, позивачу ОСОБА_1 від померлого її сина ОСОБА_3 , на частку квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 року вищевказану справу було розподілено судді Гниличенко М.В.
З метою з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит до відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відповіді відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області від 12.01.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 04.11.1998 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , встановлено наступне.
Позовна заява ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, підписана представником ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 28.10.2020 року, якою ОСОБА_1 уповноважила громадянку ОСОБА_2 бути її представником з питань ведення справи по оформленню її спадкових прав на майно, що залишилось після смерті її сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною третьою статі 131-2 Конституції України, в редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ, який набув чинності 30 вересня 2016 року, передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Крім того, підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, в редакції Закону України від 02.06.2016 року № 1401-VІІІ, який набув чинності 30.09.2016 року, встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року, тобто представництво сторін у суді першої інстанції має здійснюватися адвокатами.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні
Відповідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 ч.4 ст. 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Враховуючи те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги стосуються права спадкування, зазначена справа не є малозначною у розумінні п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України, оскільки не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, отже представником сторони спору має бути адвокат.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Позовна заява, яка подана до Київського районного суду м.Одеси 28.12.2020 року, підписана представником ОСОБА_2 за довіреністю, яка надала ОСОБА_1 28.10.2020 року, однак згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус адвоката, відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається судом, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява підписана ОСОБА_2 , відомості про статус якої як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні, то відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 19, 58, 60, 185, 274, 353 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана через представника ОСОБА_2 , до Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу право повторного звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення даної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.01.2021 року.
Суддя Гниличенко М. В.