зз питань відстрочення виконання судового рішення
м. Вінниця
14 січня 2021 р. Справа № 120/1344/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року позовну заяву задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 156 від 05.11.2019 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних із захистом Батьківщини; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності з 02.08.2019 внаслідок захворювань, пов'язаних із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2019, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням попередніх виплат.
Зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року.
04 січня 2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду від Міністерства оборони України надійшла заява про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року до вирішення Верховним Судом касаційної скарги Міністерства оборони.
Ухвалою від 05 січня 2021 року заяву про відстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні 14 січня 2021 року з повідомленням сторін.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення останнього були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Поряд із цим 11 січня 2021 року позивач подав до суду заяву про розгляд клопотання за відсутності позивача та його представника та про відмову у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення виконання судового рішення у справі. В обґрунтування заяви зазначає, що підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. Позивач переконаний, що вказані у клопотанні відповідачем обставини щодо оскарження судового рішення до Верховного Суду та інші не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, враховуючи зазначені положення КАС України, суд прийшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відстрочення виконання рішення у письмовому провадженні. При цьому відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з п. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Визначаючись щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У разі, якщо рішення суду не виконується у добровільному порядку воно може бути звернене до примусового виконання у порядку статті 373 КАС України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, згідно із положеннями частини 4 статті 378 КАС України, також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Системний аналіз викладених норм свідчить про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим виконання судового рішення в адміністративній справі.
Суд зауважує, що наведені вище норми КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Під відстроченням виконання рішення розуміється перерва на певний, точно визначений строк, протягом якого виконання рішення не проводяться, у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб.
Таким чином, для відстрочення виконання рішення суду повинна бути наявність обставин, що ускладнюють виконання. На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду докази, відповідно до вимог статей 72-80 КАС України.
Як встановлено судом, у заяві про відстрочення виконання рішення суду представник відповідача посилається на те, що для виконання рішення суду потрібен час для подачі розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та лише після цього розпорядник бюджетних коштів у місячний строк приймає рішення про призначення допомоги або про відмову у її призначенні.
Суд не може погодитись із тим, що вказані обставини істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, адже вчинення зазначених відповідачем у заяві дій є окремими етапами виконання рішення, як передумови для виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Тому такі обставини не можуть кваліфікуватися як такі, що є підставою для відстрочення виконання рішення суду, оскільки вони спрямовані на безпосереднє виконання покладеного судовим рішенням обов'язку. При цьому, дії щодо призначення позивачеві грошової допомоги є похідними від покладеного рішенням суду на Міністерства оборони України обов'язку призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу. Такі дії мають бути вчинені після завершення стадії прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Крім того, заявник вважає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, якою залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, суперечить висновкам Верховного Суду, внаслідок чого існує значна вірогідність її скасування в касаційному порядку. зазначає, що стягнення коштів на підставі явно суперечливого висновкам Верховного Суду рішення призведе до ускладнення їх повернення.
Щодо цих доводів відповідача, то суд зазначає, що зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, є повноваженнями суду касаційної інстанції відповідно до ст. 375 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Саме ця правова позиція відповідає всім критеріям ефективного засобу юридичного захисту, який гарантує стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приймаючи до уваги положення пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, зазначені відповідачем у заяві обставини не є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду від 07 липня 2020 року.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення від 07 липня 2020 року у справі № 120/1344/20-а відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 248, 256, 370, 372, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у справі №120/1344/20-а відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
За приписами ч. 8 ст. 378 КАС України ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович