Справа № 727/10567/20
Провадження № 2/727/113/21
12 січня 2021 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі: головуючого судді Літвінової О.Г.
при секретарі судового засідання Заверуха Б.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у попередньому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позові посилається на те, що 31 серпня 2001 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу народилася дитина, а саме донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і проживає з позивачем.
Вказує, що подружнє життя із відповідачем не склалось, з жовтня 2019 року відповідач проживає окремо.
На даний час, спілкування між ними припинено, спільного господарства не ведуть та не підтримують фактичних шлюбних відносин. Шлюб існує лише формально, подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам, на примирення не згідна.
Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у даній справі (а.с.16).
Позивач в судове засідання не з'явилася, спрямувала на адресу суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, спрямував до суду заяву, де просив розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги визнає.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони 31 серпня 2001 року уклали шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадського стану реєстраційної служби Чернівецького обласного управління юстиції м. Чернівці, актовий запис №1023, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Від шлюбу народилася дитина, а саме донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і проживає з позивачем.
Причиною розпаду сім'ї стало не підтримання подружжям шлюбних відносин, окреме проживання та не ведення спільного господарства.
Згідно ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У відповідності до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч.2 ст.112 СК України).
Статтею 51 ч.1 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до вимог ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 Сімейного кодексу України).
Згідно з ч. 2-4 ст. 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.
Відповідно до роз'яснень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Позивач наполягала на розірванні шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам, а відповідач не заперечував щодо розірвання шлюбу.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що сім'я сторін розпалась, її зберегти неможливо, спільне життя подружжя і збереження шлюбу на думку суду суперечить інтересам сторін, тому суд вважає, що надавати строк для примирення не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач при поданні до суду позову про розірвання шлюбу сплатила судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Таким чином, необхідно повернути позивачу з Державного бюджету України - 50 відсотків судового збору (420,40 грн.) сплаченого при поданні позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 81, 142, 200, 247, 258-259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 31 серпня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадського стану реєстраційної служби Чернівецького обласного управління юстиції м. Чернівці, актовий запис №1023.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при поданні позову до суду, а саме в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з Державного бюджету України - 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при поданні позову до суду, а саме в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: Літвінова О.Г.