Справа № 636/2127/18 Провадження № 1-кп/636/50/21
13 січня 2021 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
прокурора Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018220440000457, внесеному 25 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується, оскільки є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор рахує необхідним продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід, що забезпечить явку обвинуваченого до суду і запобігає вчинення іншого кримінального правопорушення та вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що він тривалий час перебуває під вартою.
Вислухавши прокурора, який заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки судом змінювався запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт, умови якого обвинуваченим порушувалися, обвинуваченого та захисника - адвоката ОСОБА_3 , який підтримав клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що розгляд справи проводиться тривалий час и прокурор протягом року не може забезпечити явку останнього свідка до суду та прокурор не підтвердив ризики на які посилається, суд вважає за необхідне відмовити у клопотанні прокурора, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, передбачено ст. 183 КПК України. Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Тому при вирішенні питання по вказаному клопотанні та враховуючи те, передбачені ст. 177 КПК України ризики частково відпали, недопитаний по справі лише один свідок то не має підстав для його задоволення. Тому суд, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у даному злочині, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; а також те, що він тривалий час перебуває під вартою, рахує доцільним змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, що забезпечить його явку до суду та належну поведінку, та буде достатнім для виконання ним процесуальних обов'язків.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про зміну строку запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити права обвинуваченого та високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України частково відпали, і приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак вважає доцільним обрати обвинуваченому запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки інші, більш м'які, запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196-198, 331, 350, 369-372 КПК України, суд -
В задоволені клопотання прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про продовження строку обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чугуїв, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресом, по якому він зареєстрований: АДРЕСА_1 , на строк до 13 березня 2021 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 цілодобово залишати своє місце проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 додаткові обов'язки:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду;
заборонити відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив.
Дані зобов'язання застосовуються з дати винесення ухвали та звільнення ОСОБА_5 з під варти - тобто з 13.01.2021 до 13.03.2021 включно.
Порушення умов цілодобового домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_5 здійснює слідчий СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.
Копію ухвали направити до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області - для негайного виконання та здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 , до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -