Справа № 643/15011/20
Провадження № 2/643/1303/21
13.01.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т. В.,
за участю секретаря судового засідання Н овакової Т.С.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем по справі 10.05.2019 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1241. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що від шлюбу з відповідачем мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні Спільне життя з відповідачем не склалося з причини несумісності характерів, через відсутність взаєморозуміння, спільно вони не проживають, спільне господарство не ведуть. Позивач зазначає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо та суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 23.10.2020 провадження у справі відкрито і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 10.05.2019 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1241 зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони припинили шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства, разом не проживають.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач клопотання про зміну свого прізвища не надала.
Суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 259, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 10.05.2019 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1241, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т.В. Поліщук