13.01.2021
справа № 642/8093/19
провадження № 1-кс/642/2476/20
24 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді справи №642/8093/19,-
У провадженні судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України.
22 грудня 2020 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшла заява про відвід судді ОСОБА_5 від адвоката обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні 24.12.2020 від захисника обвинуваченого надійшла заява про відвід процесуального прокурора в даному кримінальному провадженні. Обґрунтовуючи свою заяву про відвід захисник посилався на те, що в ході судового розгляду 18 вересня 2020 року суддя ОСОБА_5 не дала можливості зачитати зміст угоди про примирення, грубо перервала захисника, в присутності прокурора, секретаря, обвинуваченого, потерпілого, під час фіксування судового засідання технічними засобами повідомила про те, що у “Прокурора є також клопотання”, чим самовільно перервала розгляд угоди про примирення, ініціювала розгляд клопотання прокурора про зміну обвинувачення стосовно ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 185 на ч. 3 ст. 185 КК України, внаслідок чого було відмовлено в затвердженні мирової угоди, та такими діями суддя та прокурор викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості та позапроцесуальному спілкуванні з прокурором і дає підстави зробити висновок, що сторонам у цій справі не було створено рівних умов для реалізації процесуальних прав.
Прокурор вважає, що подана захисником заява про відвід прокурору не може бути задоволена, вказані підстави для відводу не передбачені законом, тому задоволення заяви про відвід заперечував у зв'язку з її необґрунтованістю.
Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку:
Відповідно до приписів, викладених в ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст. 81 КПК України питання про відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення прокурора від участі у судовому провадженні. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Статтею 77 КПК України передбачені підстави для відводу прокурора.
Під час розгляду заяви про відвід не знайшли підтвердження факти та підстави заявленого відводу прокурору, оскільки відвід не вмотивований та не обґрунтований, відсутні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Обставини, які зазначені у заяві та передбачені ст.77 КПК України відсутні.
Суд не вбачає жодних обставин, які б викликали сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 при розгляді даного кримінального провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів упередженості прокурора, заява про відвід процесуального прокурора є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.,
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 77, 80, 81 КПК України, суд,- -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді справи №642/8093/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1