Номер справи 623/86/21
Номер провадження 3/623/61/2021
13 січня 2021 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, працюючого станочником ДП "Ізюмське лісове господарство", розлученого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , контактний телефон НОМЕР_2
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Права, передбачені статтею 268 КУпАП, правопорушнику роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 154593 від 13 січня 2021 року, складеного дільничним офіцером поліції СП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Супрун В.В., громадянин ОСОБА_1 о 20 годині 00 хвилин 30 грудня 2020 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 , 1965 року народження в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, що викликало у останньої психологічну невпевненість та завдало шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав та пояснив, що сварка, під час якої він дійсно висловлювався на адресу колишньою дружини нецензурною лайкою, сталася дійсно з його вини. У скоєному розкаявся.
Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ № 154593 від 13 січня 2021 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , правопорушника ОСОБА_1 , довідкою АРМОР, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 30.12.2020, копією паспорта правопорушника, іншими матеріалами справи.
Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника правильно кваліфіковані за ч.1 статті 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив дії психологічного характеру, тобто домашнє насильство.
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Щире каяття правопорушника суд визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, вважаю, що застосування заходів у вигляді накладення адміністративного штрафу є необхідним для виховання ОСОБА_1 , з урахуванням чого приходжу до переконання про доцільність накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави, межі якого передбачені санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.
На підставі ст. 173-2 ч.1, керуючись ст.ст. 27, 283 п.1, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. на користь держави (призначення платежу: адміністративні штрафи та санкції, отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Ізюм/ 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, номер рахунку (IBAN) UA508999980313010106000020575, код класифікації доходів: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні (отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Ізюм/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA618999980313101206000020575, код класифікації доходів бюджет 22030101).
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. Д. Бєссонова.