Справа № 621/3173/20
Пр. № 2/621/254/21
Іменем України
04 січня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Вельможна І.В.,
секретар судового засідання - Акулова А.М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна,
розглянувши за відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
23.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, вчинений 21 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 19759, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 4069/474СLВРS від 17.10.2013, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» у загальному розмірі 17178 грн. 67 коп. Стягнути на її користь судові витрати у розмірі 10840 грн. 80 коп.
В обґрунтування позову вказано, що 05.10.2020 ОСОБА_1 від свого роботодавця ФО-П ОСОБА_3 дізналася про надходження на адресу роботодавця до виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.09.2020, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною (далі - приватний виконавець) у виконавчому провадженні № 63101088. З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 вказано боржником та постановлено звернути стягнення на її заробітну плату. Оскільки на той час жодних постанов приватного виконавця, у тому числі й постанови про відкриття виконавчого провадження, позивачу не надходило, скориставшись Автоматизованою системою виконавчого провадження, ОСОБА_1 дізналася, що 22.09.2020 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження (далі - ВП) № 63101088 про стягнення з неї коштів.
З метою отримання більш детальної інформації щодо ВП № 63101088, позивачем було направлено на адресу приватного виконавця відповідний запит.
Листом від 22.10.2020 № 26624, надісланим у відповідь на запит, приватним виконавцем поінформовано, що ВП № 63101088 відкрито за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення - виконавчого напису № 19759, вчиненого 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (далі - виконавчий напис), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 4069/474СБВР8 від 17.10.2013 у розмірі 17178,67 грн.
Крім того, на прохання ОСОБА_1 приватним виконавцем було надіслано копії виконавчого напису та постанови про відкриття виконавчого провадження № 63101088 від 22.09.2020.
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № б/н від 27.07.2020 є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», яке, у свою чергу, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 147 від 22.03.2018 є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк».
Також у виконавчому написі зазначено, що вказана заборгованість виникла нібито внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору № 4069/474СLBPS, укладеного 17.10.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», строк платежу за яким настав. Проте, нотаріусом не вказано коли саме настав строк платежу, тобто виникло право вимоги.
Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ПАТ «Платинум Банк» з 24.02.2017 перебуває у стані припинення внаслідок його ліквідації. Відомості щодо правонаступників юридичної особи до ЄДР не внесено.
Дійсно, 17.03.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника № 4069/474СLBPS (далі - договір).
За вказаним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.
Також згідно з договором, однією із умов, на яких банком було надано позивачу грошові кошти (кредит) було встановлення строку повернення кредиту, а саме: 02.11.2016.
Отже, у випадку неналежного виконання позивачем умов договору, право вимоги виникало у ПАТ «Платинум Банк» з 03.11.2016, а це означає, що банк (первісний кредитор) мав би право звернутися до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості у строк до 03.11.2019, тобто в межах строку позовної давності. Або таке право мав би правонаступник ПАТ «Платинум банк» - ТОВ «ФК «Женева» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 147 від 22.03.2018.
В той же час, станом на 27.07.2020, тобто на момент відступлення ТОВ «ФК «Женева» прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за договором № 4069/474СLBPS від 17.03.2013, на користь ТОВ «Вердикт Капітал», право вимоги первісного кредитора (ПАТ «Платинум Банк») щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором вже не існувало через сплив строків позовної давності.
Ігноруючи той факт, що з моменту виникнення права вимоги за договором, а саме: з 03.11.2016 до моменту звернення ТОВ «Вердикт Капітал», яке незважаючи на певний ланцюг правонаступників ПАТ «Платинум Банк», фактично стало правонаступником первісного кредитора, минуло понад 3 роки 8 місяців, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (далі - нотаріус) всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства 21.08.2020 вчинено виконавчий напис № 19759 на кредитному договорі № 4069/474СLBPS від 17.03.2013, укладеному між позивачем та ПАТ «Платинум Банк».
В оскаржуваному виконавчому написі нотаріусом зазначено адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а також місце проживання: АДРЕСА_2 .
При цьому, взагалі невідомо звідки з'явилася адреса проживання позивача ( АДРЕСА_2 ), оскільки впродовж багатьох років вона зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, позивач звертала увагу суду на те, що з метою впорядкування і систематизації найменувань вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві рішенням III сесії Київської міської ради VII скликання від 22.01.2015 № 34/899 затверджено офіційний довідник «Вулиці міста Києва». Вказане рішення було опубліковано на офіційному веб-сайті Київської міської ради, а також оприлюднено в газеті Київської міської ради «Хрещатик». Наразі офіційний довідник «Вулиці міста Києва» наявний у вільному доступі в мережі Інтернет. У вищевказаному довіднику назви вулиць, як і належить, розташовано в алфавітному порядку. При цьому, Заломова Петра проспекту в місті Києві взагалі не існує, натомість мається вулиця з однойменною назвою.
Проте, незважаючи на належні докази щодо адреси реєстрації ОСОБА_1 та фактичного її місця проживання, а також відсутність будь-яких доказів її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , нотаріусом внесено недостовірні відомості до виконавчого напису, що надало можливість відповідачу звернутися до приватного виконавця та відкрити виконавче провадження про стягнення з позивача грошових коштів у розмірі 17178,67 грн. в межах виконавчого округу міста Києва, в той час, коли за законом місцем виконання вказаного рішення повинен бути виконавчий округ Харківської області.
Оскільки у договорі зазначено єдину вірну адресу реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , то саме на цю адресу мала б бути надіслана будь-яка адресована позивачу кореспонденція. Однак, жодних повідомлень, ані від ПАТ «Платинум Банк», ані від його правонаступників з вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором позивачу не надходило.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріусом порушено вимоги законодавства, оскільки відповідачем взагалі не направлялося ОСОБА_1 будь-якого повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень.
Крім того, при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріус не отримував первинних документів щодо видачі позивачу грошових коштів (кредиту) та здійснення його погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), відтак у нього не було підстав вважати, що заборгованість позивача перед ТОВ «Вердикт Капітал» (правонаступником первісного кредитора) є безспірною. Натомість, представником відповідача за довіреністю ОСОБА_4 складено так звану виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в якій зазначено, що станом на 27.07.2020 за кредитним договором № 4069/474СLBPS від 17.03.2013 у неї існує заборгованість перед відповідачем у розмірі 16528,67 грн. за період з 27.07.2020 по 27.07.2020.
ОСОБА_1 вважала, що вказаний документ не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, проте нотаріусом цю виписку взято до уваги та вчинено оспорюваний виконавчий напис.
При цьому, у виконавчому написі нотаріусом зазначено, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.07.2020 по 27.07.2020. Сума заборгованості складає 16528,67 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3643,49 грн., прострочена заборгованість за комісією - 23,92 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 1615,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 80,39 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11 165,87 грн. Крім того, приватним нотаріусом запропоновано стягнути з позивача плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 650 грн.
Таким чином, загальний розмір грошових коштів, які відповідач намагається стягнути з ОСОБА_1 , становить 17178,67 грн.
За запитом адвоката - представника позивача про надання копій документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису та підтвердження безспірності заборгованості, нотаріусом взагалі проігноровано та залишено без відповіді.
ОСОБА_1 вказувала на те, що ніякої заборгованості за кредитним договором № 4069/474СLBPS від 17.03.2013 взагалі не існує, оскільки умови договору нею виконано в повному обсязі, що підтверджується відповідними квитанціями, копії яких долучаються до цього позову.
З аналізу наведених норм вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право відповідача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати й, крім того, також бути безспірною.
До того ж, під час вчинення виконавчого напису на кредитному договорі нотаріусом порушено вимоги чинного законодавства, зокрема, проігноровано відсутність підтвердження про направлення ОСОБА_1 повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення, внесено недостовірні відомості щодо її адреси проживання, взято до уваги неналежний доказ розрахунку заборгованості, виконаний відповідачем, а також порушено строки давності, у межах яких відповідач мав право звернутися з відповідною вимогою.
З огляду на викладене ОСОБА_1 вважала, що виконавчий напис № 19759, вчинений 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., є незаконним, а значить таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 24.11.2020 по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.01.2021 підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, свої інтереси довірила представляти адвокату Гетьман О.А., яка надала заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, на задоволенні вимог в частині визнання виконавчого напису № 19759 від 21.08.2020 таким, що не підлягає виконанню, наполягала. Вимогу про стягнення судових витрат ОСОБА_5 просила задовольнити частково, а саме стягнути з ТОВ «Вердикт капітал» на користь позивача лише витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Представник відповідача Іжаковський О.В. у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. До канцелярії суду представником відповідача було надіслано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та відзив на позов. Так, ОСОБА_6 вказував на те, що позивачем заявлено необґрунтовану, занадто завищену суму витрат на правову допомогу, що суперечить судовій практиці Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини. Крім того, ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, що нею понесені витрати на адвоката саме у такому розмірі. У відзиві на позов ОСОБА_6 вказав, що ТОВ «Вердикт капітал» подано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, які є достовірними. Звернення до нотаріуса відбулося у встановлені строки та спору щодо заборгованості не було.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:
Судом встановлено, що між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 17 жовтня 2013 року було укладено Кредитний договір № 4069/474СLBPS зі страхуванням життя позичальника, відповідно до якого позивач отримала грошові кошти у кредит із кінцевою датою повернення - 02.11.2016 (а.с. 21-24).
Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 21 серпня 2020 року на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис № 19759, яким було стягнуто з позивача на користь відповідача кошти в сумі 17178,67 грн. У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 27 липня 2020 року по 27 липня 2020 року (а.с. 20).
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. було відкрито виконавче провадження № 63101088 з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 21.08.2020 за № 19759 (а.с. 19).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12, 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, обґрунтованість своїх позовних вимог.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати щодо розміру заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків зазначені у виконавчому написі, є безспірними.
Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, відсотками не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу по кредиту, відсотками у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.
Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.
Отже, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» п. 13 роз'яснено, що відповідно до ст. ст. 34, 36, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальними нормативними актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат"для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат"та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому, стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справі на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, виконавчий напис вчинено відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Пунктом 2 вказаної вище Постанови передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Тобто п. 2 зазначеної Постанови передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Крім того, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документах, але не визначає та не перевіряє її розмір.
Так, у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014, вказано, що судам слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості згідно наданим документам для вчинення виконавчого напису.
Оскільки виконавчий напис, який є предметом спору у даній справі, вчинено 21.08.2020 року, тобто після спливу строку позовної давності, а також без з'ясування безспірності суми заборгованості, вказане свідчить про його вчинення без дотримання діючого законодавства.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. Витрати на правову допомогу стягненню не підлягають, оскільки представник позивача просила їх не стягувати.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 16 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 19759, вчинений 21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 17178 грн 67 к. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за кредитним договором №4069/474 CLBPS від 17.10.2013, який укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (сімсот чотири) грн 80 к.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повний текст рішення виготовлено 13.01.2021.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ),
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Курдявський Узвіз, буд. № 5-Б),
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (юридична адреса: 10008, м. Житормир, вул. Велика Бердичівська, буд. № 35),
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. № 6, офіс № 14).
Головуючий: