Справа № 952/688/20
12.01.2021 р. р. Зачепилівський районний суд Харківської області у складі :
головуючого - судді Яценка Є.І.,
при секретарі - Ніколенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулась до Зачепилівського районного суду Харківської області з позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому зазначила, що 15.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис № 14873 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», про стягнення з неї заборгованості за Кредитним договором №3230/2141DCLRKPT від 07.08.2014 року, укладеним між нею та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на підставі Договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА, укладеного 02.10.2019 на загальну суму 14217,59 грн.
Позивач із даним виконавчим написом не згодна, оскільки вважає, що нотаріус грубо порушив норми законодавства під час його винесення, оскільки в даному випадку для вчинення виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого договору не надавалося, а також засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення також відсутня .
Враховуючи наведене, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14873, вчинений 15.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з неї, заборгованості за Кредитним договором №3230/2141DCLRKPT від 07.08.2014 року, укладеного між нею та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на загальну суму 14217,59 грн.
Ухвалою судді від 07.09.2020 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (без виклику) за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій позов підтримала та просила розглянути справу без її участі.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначила про необхідність прийняття рішення згідно чинного законодавства.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 07.08.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (згідно Договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА укладеного 02.10.2019) було укладено кредитний договір №3230/2141DCLRKPT.
15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за №14873, про стягнення у безспірному порядку заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №3230/2141DCLRKPT від 07.08.2014 р. на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за період 12.09.2017 по 21.02.2020 в розмірі 14217,59 грн.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" (далі Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справі на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі №6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі №6-141цс14.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (в редакції чинній станом на дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).
Отже, станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.
В даних правовідносинах, вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., виконавчого напису №14873 від 15.04.2020 р. за відсутності надання їй особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів та не надання відповідачем доказів, що спростовують цей факт, має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. вчинений 15 квітня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 14873 про стягнення у безспірному порядку заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за Кредитним договором №3230/2141DCLRKPT від 07.08.2014 року на загальну суму 14217,59 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позову, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені позивачем та підтверджені квитанцією№34 від 28.07.2020 за сплату судового збору при поданні позовної заяви (а.с.1) в розмірі 840,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141,247, 263-265, 279ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14873 вчинений 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення у безспірному порядку заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Кредитним договором №3230/2141DCLRKPT від 07.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», (право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на підставі Договору відступлення прав вимоги №02/10/2019-ФА укладеного 02.10.2019 р.) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на загальну суму 14217,59 грн.
Стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (ЄДРПОУ:42642578, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , судові витрати понесені нею за сплату судового збору при поданні позовної заяви в розмірі 840,40 грн. (вісімсот сорок гривень) 40 коп.
Копію рішення, після набрання ним законної сили направити до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича (адреса м. Харків, пров. Подільський, 5, оф.011, 61003), для виконання в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий, суддя
Зачепилівського районного суду
Харківської області Є.І. Яценко