Справа № 639/100/21
Провадження № 2-з/639/2/21
13 січня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Рубіжного С.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/100/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка, також, діє в інтересах дитини ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Харків», Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення порушеного права, визнання незаконними та скасування рішення про зняття з реєстрації проживання,
11 січня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася із позовною заявою ОСОБА_1 , яка також, діє в інтересах дитини ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Харків», Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення порушеного права, визнання незаконними та скасування рішення про зняття з реєстрації проживання.
В своїй позовній заяві позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
11 січня 2021 року разом із позовною заявою через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову в якій ОСОБА_1 просила суд:
-Заборонити ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» або іншим особам, що діють від його імені (представникам) вселятись до квартири АДРЕСА_2 до набрання рішенням суду законної сили.
-Заборонити ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» або іншим особам, що діють від його імені (представникам) здійснювати проникнення до квартири АДРЕСА_2 в будь-який спосіб до набрання рішенням суду законної сили.
-Заборонити реєстрацію місця проживання будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_2 до набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви зазначено, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Левковець О.Л., р.№2230, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №1096875 на підставі Витягу з Державного реєстру правочинів та зареєстрованого в КП «Харківське МЕТІ» 29.12.2005 року за р.№6134760.
В зазначеній квартирі до теперішнього часу року були зареєстровані та постійно проживають наступні особи: ОСОБА_1 , 1980 р.н. (позивачка), ОСОБА_3 , 1976 р.н. (чоловік позивачки та третя особа у справі), ОСОБА_4 , 2002 р.н. (дочка позивачки); з березня 2010 року, малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син позивачки), що підтверджується копією довідки №3527 від 29.11.2013 року.
Вказана квартира є єдиним житлом вказаних осіб та їх постійним місцем проживання, інше житло, що належать їм на праві власності відсутнє.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності №239907172 від 06.01.2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. 24.11.2020 року було здійснено реєстрацію права власності на квартиру, що належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Легіон Харків».
Підставою перереєстрації права власності став - договір іпотеки, серія та номер 1903 від 22.07.2008 року, видавник: приватний нотаріус ХМНО Салига Н.А.; вимога, серія та номер: б/н, виданий 08.05.2020, видавник ТОВ «Легіон Харків»; вимога, серія та номер 04/08-8, видавник ТОВ «Легіон Харків»; договір про відступлення права вимоги за договором іпотек, серія та номер: 126, виданий 05.05.2020 року, видавник: Приватний нотаріус КМНО Антипова І.В.
Крім того з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності №239907172 від 06.01.2021 року вбачається, що підставою внесення запису стало - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55689502 від 14.12.2020 року ОСОБА_6 , державний реєстратор Виконавчий комітет Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області.
Жодного повідомлення про вказану перереєстрацію права власності ні від приватного нотаріуса, ні від держаного реєстратора, ні від ТОВ «Легіон Харків», на адресу Позивачки не надходило, суб'єктом оціночної діяльності оцінка спірної квартири на момент перереєстрації не здійснювалась. Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 126, виданий 05.05.2020 року, виданий Приватний нотаріусом КМНО Антипова І.В. не надсилався, та жодного повідомлення про відступлення права вимоги за вказаними договорами у порядку ст. 516 ЦК України не отримувала.
Крім того, жодної письмової вимоги від іпотекодержателя ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог заявник не отримувала.
05 січня 2021 року відповідачем ТОВ «Легіон Харків» було подано заяву до Департаменту реєстрації ХМР щодо зняття з реєстрації місця проживання: ОСОБА_1 , 1980 р.н., ОСОБА_3 , 1976 р.н., ОСОБА_4 , 2002 р.н., малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Працівниками відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації ХМР за цією заявою 05.01.2021 року було прийнято рішення про зняття з реєстрації місця проживання вищезазначених осіб на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» та п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207 у зв'язку з відчуженням квартири.
Зняття з реєстрації місця проживання позивачки ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2 , а також членів її родини: дочки ОСОБА_4 та чоловіка ОСОБА_3 було здійснено без відома позивачки, третіх осіб в порушення норм чинного законодавства.
Новим власником квартири ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» до заяви не було надано судового рішення, яким нас позбавлено права власності на житлове приміщення, права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи та не надано доказів припинення підстав на право користування квартирою членів сім'ї власника житла, то зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є незаконним. А той факт, що наразі ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» є власником квартири не є належним доказом припинення підстав на право користування квартирою. Адже сам факт переходу права власності від однієї особи до іншої не може бути єдиною та достатньою підставою для підтвердження наявності припинення підстав на право користування.
Таким чином ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» через своїх представників намагається силоміць, погрожуючи, без відповідного рішення суду виселити заявника та її родину з єдиного житла та вселитись в спірну квартиру.
Заявник зазначає, що вона та її неповнолітня дитина, перебувають вкрай стресовому стані, психологічно пригнічені, позбавлені можливості покинути квартиру хоча б на нетривалий час оскільки розуміємо, що більше до квартири не зможемо зайти, фактично є заручниками в квартирі.
Заявник вважає, що тільки ухвала суду про забезпечення позову надасть їй та її неповнолітньому сину можливість не залишитись без єдиного житла до постанови рішення суду.
11 січня 2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідача ТОВ «Легіон Харків» - Чумаченка А.В. щодо розгляду заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до ч. 1,3,4 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Проте, дослідивши матеріли заяви, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо розгляду заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов до наступного висновку.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Окрім того, пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.
Так, з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.01.2021 року, вбачається, що на теперішній час власником квартири АДРЕСА_2 , загальна площа 49,7 кв.м. є ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ», код ЄДРПОУ 43407860.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо зняття з реєстрації місця проживання.
В заяві про забезпечення позову фактично заявлені вимоги на захист права власності спірної квартири
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги щодо заборони ТОВ «ЛЕГІОН ХАРКІВ» та іншим особам, що діють від його імені, вчиняти дії щодо вселення, проникнення до квартири, а також заборони здійснювати реєстрацію місця проживання будь яких осіб у спірну квартиру, за своєю суттю є позовними вимогами та підлягають розгляду, у разі порушення цивільного права, в порядку цивільного судочинства, а не як заходи забезпечення позову.
Отже, суд знаходить не співмірними вимоги, які викладені у заяві про забезпечення позову із тими вимогами, з яким безпосередньо звернулася позивач до суду, й вжиття заходів не випливає на реалізацію рішення суду, у разі задоволення позову, про скасування рішення щодо зняття з реєстрації місця проживання, а тому у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка, також, діє в інтересах дитини ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Харків», Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення порушеного права, визнання незаконними та скасування рішення про зняття з реєстрації проживання - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 13.01.2021
Суддя С.О. Рубіжний