12.01.2021 року Провадження №2-о/425/9/21
Справа № 425/3500/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретарка судових засідань: Брудницька О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рубіжанська міська рада Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської із заявою, де заінтересованою особою вказала: Рубіжанську міську раду Луганської області про встановлення факту проживання її разом з померлим батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання сторони не з'явились, були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили просили справу розглянути без їх участі, заінтересована особа не заперечувала проти задоволення заявлених вимог.
За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Позиції учасників справи.
Позиція заявниці полягала у тому, що вона має зареєстроване місце проживання у в місті Сєвєродонецьку. Але фактично, з початку березня 2013 року вона проживала разом зі своїм батьком на день його смерті, тобто станом на 05.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті її батька вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину законом. Але отримала відмову, оскільки вона пропустила шестимісячний строк звернення для прийняття спадщини. Однак вважаючи себе такою, що фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з померлим батьком на день його смерті, хоча і була зареєстрована з ним за різними адреса, просить встановити факт постійного проживання з батьком на день його смерті. Метою встановлення зазначеного факту є оформлення права на спадщину.
Заінтересована особа проти задоволення заяви не заперечувала.
Оцінка суду щодо фактів.
На основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, суд встановив наступні обставини:
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком, згідно свідоцтва про народження, є ОСОБА_2 (а.с. 7).
З 01 лютого 2005 року ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 2-4).
Однак фактично, з 01 липня 2018 року по кінець лютого 2020 року ОСОБА_3 постійно проживала разом зі своїм батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про встановлення фактичного місця проживання від 15 грудня 2020 року складеному у присутності сусідів ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 10,27,28).
Але ІНФОРМАЦІЯ_1 батько заявниці - ОСОБА_2 помер у віці 59 років (а.с. 8).
Дев'ятнадцятого листопада 2020 року, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Рубіжанського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Іванової Ольги Вікторівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Але отримала відмову, оскільки не звернулась до нотаріус із такою заявою у встановлений законом строк (а.с. 9).
Із встановлених обставин вбачається, що метою встановлення заявницею факту постійного проживання заявниці із ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день його смерті, є оформлення заявницею права на спадщину.
З огляду на встановлені судом обставини у їх сукупності, враховуючи також письмові пояснення свідків ( ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ), які проживали в одному під'їзді з померлим, та підтвердили проживання заявниці разом з батьком, суд не має жодних сумнівів у тому, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом зі своїм батьком - ОСОБА_2 , у період з 01 липня 2018 року 2018 року по кінець лютого 2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу (який складає шість місяців з часу відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. З огляду на положення частини другої статті 1220 цього ж кодексу, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
З огляду на це, та положення частини другої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті, у зв'язку з відсутністю визначеного законом іншого порядку встановлення такого факту, слід розглянути по суті.
Оцінка суду щодо права.
Відповідно до положень частини першої статті 33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується вільний вибір місця проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з положеннями статті 29 та 310 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово; фізична особа має право вільно обирати собі місце проживання та змінювати його, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Чинне законодавство України не містить визначення такого поняття як "постійне місце проживання", але з огляду на те, що заявниця довела той факт, що єдиним її місцем проживання, з 01 липня 2018 року по кінець лютого 2020 року була квартира АДРЕСА_3 , в якій вона постійно проживала зі своїм батьком - ОСОБА_2 , за його життя, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1
Отже, керуючись статтями 2,10,19,23,34,76-113,182-183,258-259,263-265,268,272-273,293-294,315, 319,351,355, Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рубіжанська міська рада Луганської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зі своїм батьком - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у квартирі АДРЕСА_3 , станом на 05 грудня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Суддя Д.С. Коваленко