№ 415/6919/20
№ 3/415/11/21
11.01.21 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не є особою з інвалідністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
В протоколі серії БД № 293737 від 05 листопада 2020 року зазначено, що 04 листопада 2020 року о 23 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи власним транспортним засобом - ВАЗ 210990-20, номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Перемоги, 100 міста Лисичанська, не вибрав безпечної швидкості руху, у разі виникнення небезпеки для руху, не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного об'їзду перешкоди, в результаті чого скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем ЗАЗ НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав, пояснив, що даним транспортним засобом не керував, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, управління передав ОСОБА_2 , який не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб, після чого з місця події зник.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , пояснив, що 04 листопада 2020 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, останній попросив відвести його додому на його автомобілі ВАЗ 210990-20, номерний знак НОМЕР_1 , однак не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Daewoo». Злякавшись з місця події втік.
З відтвореного та дослідженого у судовому засіданні відеозапису події від 04.11.2020, вбачається, що автомобіль ВАЗ 210990-20, номерний знак НОМЕР_1 стоїть позаду транспортного засобу марки «TF69YO», д.н.з. НОМЕР_3 . Транспортний засіб марки ВАЗ 210990-20, номерний знак НОМЕР_1 має пошкодження передньої частини автомобіля. Транспортний засіб марки «TF69YO», д.н.з. НОМЕР_3 має пошкодження задньої частини машини. Факт керування транспортним засобом саме правопорушником ОСОБА_1 не зафіксований.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника, свідка та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.
Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 252 цього Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстроковим судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а також збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Органами Національної поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ст. 124 КУпАП, санкцією якої передбачена відповідальність у випадку порушення нею, як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином:
об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності;
об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна;
суб'єктом цього правопорушення є водії транспортних засобів;
суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
У судовому засіданні встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, через те, що не знайшов свого підтвердження факт керування останнім транспортним засобом, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так як посадовими УПП в Луганській області ДПП, не представлено доказів винності останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, а також того, що усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведений, тому, провадження у справах про адміністративні правопорушення необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 124, 245, 247, 251 - 252, 268, 280, 284, 287 - 291 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.Г. Березін