Справа № 396/1756/20
Провадження № 4-с/396/1/21
Іменем України
12.01.2021 року м.Новоукраїнка
Новоукраїнський районий суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання Стеценко А.О.,
заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Ведющенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новоукраїнка, скаргу ОСОБА_3 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , начальник Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Людмила Миколаївна, про визнання неправомірними дій начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Людмила Миколаївна,-
Скаржник ОСОБА_3 , звернулась до суду з скаргою на дії начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Людмила Миколаївна, а саме просить суд визнати неправомірними дії щодо вастановлення обов'язку для боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 8346 грн. по ВП №63133358.
В обгрунтування скарги вказала, що Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області 16.06.2020 року ухвалив заочне рішенням по справі №387/379/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Добровеличківської РДА про передачу дитини для проживання з батьком.
Всупереч вимогам cm. 64 Закону України «Про виконавче провадження» 15.09.2020 року ОСОБА_2 перебуваючи по вул. Зінченко в м. Кропивницькому самовільно забрав у ОСОБА_3 їхнього спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
По даному факту в Кропивницькому ВП ГУНП в Кіровоградській області в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за №12020125020002183.
Тобто, вказала, що лише 26.11.2020 року вона дізналася про те, що виконавчий лист №387/379/19 від 10.09.2020 року нібито було виконано примусово по ВП N63133358 начальником відділу Добровеличківського районного відділу державної виконавчо служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М. у період з 24.09.2020 року по 05.10.2020 року.
Ухвалою судді від 29.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до рогляду на 12.01.2021 року.
Скаржник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд скарги у її відсутність, скаргу підтримує в повному обсязі.
Начальник Добровеличківського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М. в судовому засіданні заперечила проти скарги, просила відмовити в її задоволенні. Подала письмові заперечення, в яких зазначила, що 24.09.2020 року до Добровеличківського РВ ДВС надійшов виконавчий лист із заявою ОСОБА_2 24.09.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.09.2020 року ОСОБА_3 було направлено лист для виконання рішення суду, а 05.10.2020 року до відділу ДВС надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що малолітній син проживає біля нього, тому 05.10.2020 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Усно додала, що діяла у відповідності ЗУ "Про виконавчен провадження". Про обставини самовільного відібрання батьком дитини їй відомо не було, тому не вбачає неправомірності її дій.
Заінтересована особа ОСОБА_2 та його представник адвокат Ведющенко В.В. заперечили щодо скарги, просили відмовити в задоволенні, та підтримали позицію начальника Добровеличківського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М.
Дослідивши матеріали справи, та копію виконавчого провадження, суд дійшов наступних висновків.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом встановлено, що заочним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16.06.2020 року по справі №387/379/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Добровеличківської РДА про передачу дитини для проживання з батьком - задоволено позовні вимоги (а.с. 19-22).
На виконання вказаного рішення суду 10.09.2020 року було видано виконавчий лист №387/379/19, згідно якого стягувачем є ОСОБА_4 , а боржником ОСОБА_3 .
Постановою начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М. від 24.09.2020 року відкрито виконавче провадження №63133358 на примусове виконання виконавчого листа Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області №387/379/19 виданого 10.09.2020 року про передачу малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку ОСОБА_2 для постійного проживання біля нього (а.с. 10).
У вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (п. 2). Стягнути з боржника виконавчий збір/ основну винагороду приватного виконавця у розмірі 8346 грн. (п. 3).
Відповідно до ч. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно Розділу ІІ ч. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом МЮ України №512/5 від 02.04.2012 року, залучення органів опіки та піклування відповідно до покладених на них повноважень обов'язково здійснюється державним виконавцем при виконанні рішень про відібрання і передання дитини, а також у разі необхідності забезпечення прав та інтересів дітей та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування).
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до п. 6 ст. 26 вказаного закону, 6. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Згідно п. 9 цієї статті виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів даної справи та виконавчого провадження №63133358, суд не вбачає, що на момент відкриття ВП державному виконавцю було повідомлено про виконання рішення суду, або ж надано пояснення про вказані обставини вже після його відкриття, тому суд вважає, що державному виконавцю під час відкриття виконавчого провадження не було відомо про обставини виконання рішення суду.
Згідно Розділу ІІІ ч. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом МЮ України №512/5 від 02.04.2012 року, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Згідно п. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Тобто, після надходження на примусове виконання виконавчого листа №387/379/19, начальник Добровеличківського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М., як державний виконавець, діяла у відповідності до норм закону, зокрема керуючись ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, на підставі положень яких, і зазначила в постанові про відкриття виконавчого провадження п.2 та п. 3.
Також, матеріали справи містять Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.11.2020 року та витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12020125020002183 за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України (самоправство) а.с. 3, 4.
Однак суд вважає, що вказані матеріали жодним чином не стосуються даної скарги, оскільки скаржник ОСОБА_3 оскаржує, не дії державного виконавця щодо факту відкриття виконавчого провадження, а саме дії начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М. щодо встановлення обов'язку для боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 8346 грн. по ВП №63133358.
Оглянувши копію виконавчого провадження №63133358, суд встановив, що в його матеріалах відсутні дані про повідомлення боржником державного виконавця про повне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, а отже виконавець не знала про виконання рішення суду шляхом самовільного відібрання стягувачем дитини та діяла у відповідності своїх посадових обов'язків відкривши виконавче провадження за заявою стягувача, та лише отримавши 05.10.2020 року від стягувача ОСОБА_4 заяву про виконання рішення суду начальник Добровеличківського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Л.М. 05.10.2020 року винесла постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 11).
Доказів на спростування вказаних обставин скаржник суду не надала.
Враховуючи, що у судовому засіданні не встановлено, неправомірність дій начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка діяла у відповідності до норм закону, а навпаки доведено факт правомірності її дій, тобто права заявника ОСОБА_3 не порушено, тому суд дійшов висновку, що скарга є необгрунтовано та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260-261, 353, 450-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , начальник Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Людмила Миколаївна, про визнання неправомірними дій начальника Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мазур Людмила Миколаївна - відмовити за необгрунтованістю.
Ухвалу може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 13.01.2021 року.
Головуючий: А. А. Русіна