Справа № 404/3483/20
Номер провадження 2/404/917/20
13 січня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Чайка О.І.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кропивницькому клопотання голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» про визнання загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» такими, що не відбулися та визнання рішень прийнятих на цих зборах недійсними, суд, -
15 червня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» про визнання загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» такими, що не відбулися та визнання рішень прийнятих на цих зборах недійсними, просив визнати загальні збори учасників Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» від 10 квітня 2020 року такими, що не відбулися, визнати недійсним та скасувати протокольне рішення від 10 квітня 2020 року загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс».
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 17 червня 2020 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
23 жовтня 2020 року від голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі, яке мотивовано тим, що позивач є власником житлового приміщення у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішення, що стосується діяльності юридичної особи, тому цей спір найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю юридичної особи, а відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
В підготовче засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши подане представником відповідача клопотання та матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III.
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.
Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб'єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.
З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов'язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).
Отже, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З врахуванням наведеного, суті спору, змісту позовних вимоги, підстав для звернення до суду з вказаним позовом, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір підвідомчий господарському суду, що виключає можливість його розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відтак у відповідності до вимог п.1.ч.1ст. 255 ЦПК України провадження по даній цивільній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України, суд, -
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» про визнання загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Злагода-Люкс» такими, що не відбулися та визнання рішень прийнятих на цих зборах недійсними - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 13.01.2021 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Н. Ю. Іванова