Справа № 342/1454/20
Провадження № 2/342/213/2021
12 січня 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
з участю секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача в її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.12.2020 року і до досягнення дітьми повноліття, тобто 18-ти річного віку.
В позовній заяві зазначено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, починаючи з 26.07.2012 року. Шлюб було зареєстровано виконавчим комітетом Глушківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 3 від 26.07.2012. У шлюбі в них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом 2020 року стосунки сторін розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки внаслідок безпідставних ревнощів з боку відповідача, а також спричинення позивачу тілесних ушкоджень. Неодноразово відповідач упродовж 2020 року покидав позивача та їх дітей і переїздив жити до своїх батьків в с.Чернятин Городенківського району. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування понад місяць. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з позивачем в будинку її батьків за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходяться на повному її утриманні. Відповідач, в свою чергу, належним чином не допомагає у вихованні та натуральному забезпеченні їх спільних дітей. Впевненості в постійній грошовій, натуральній допомозі немає. Діти сторін ростуть та розвиваються, вони потребують продуктів харчування, засобів гігієни, добротного одягу та взуття, а також іграшок та художньої літератури для відповідного віку, щоб інтелектуально розвиватись. В умовах кризи в державі все це потребує значних матеріальних витрат, а згідно закону участь відповідача у їх забезпеченні є його обов'язком, однак відповідач всупереч вимогам закону не приймає участі у покритті цих витрат нарівні з позивачем. Відповідач ухиляється від своїх прямих обов'язків. Через те, що батько належним чином не дбає про дітей та не надає достатніх коштів на їх утримання, є необхідність стягувати аліменти у примусовому порядку. ОСОБА_1 в листопаді 2020 року подано до Городенківського районного суду позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки в збереженні їх сім'ї немає сенсу. Відповідач працевлаштований в філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» на посаді оператора по виробництву культур. Однак, відомостей про його заробіток позивачу невідомий, так як відповідач відмовляється його озвучити. Іншого шляху дізнатися про заробіток відповідача в позивача немає, оскільки питання заробітньої плати віднесено до персональних даних щодо конкретної особи. Тобто, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дітям, однак добровільно цього не робить, а уникає від надання фінансової допомоги. Саме це змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання наших неповнолітніх дітей. Поизивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом бесіди з відповідачем, однак вони не дали бажаного результату. Він всілякими способами уникав та уникає і надалі від надавання коштів на утримання дітей.
Сторони в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено та прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26 липня 2012 року виконавчим комітетом Глушківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано 26 липня 2012 року Виконавчим комітетом Глушківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 3 від 26.07.2012.
Сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями їх свідоцтв про народження, відповідно: серії НОМЕР_2 , актовий запис № 3 від 02.04.2014; серії НОМЕР_3 , актовий запис № 7 від 18.01.2018.
Копією Довідки № 392 від 27.11.2020 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, виданою Глушківською сільською радою стверджується, що до складу сім'ї (зареєстрованих) по АДРЕСА_2 входять: позивач ОСОБА_1 , 1990 року народження, відповідач ОСОБА_2 , 1991 року народження, їх діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки позивача: ОСОБА_6 , 1966 року народження, ОСОБА_7 , 1968 року народження, та сестра позивача - ОСОБА_8 , 1988 року народження (зареєстрована, але не проживає).
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Судом встановлено, що відповідач не надає кошти для утримання дітей в достатньому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 183 згаданого Кодексу передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги зазначені позивачем підстави позовних вимог, обставини, визначені ст.ст. 181-183 СК України, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягувати з відповідача в користь позивача аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернулася до суду з позовом 01.12.2020, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 19, 81, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнення аліментів розпочати з 01.12.2020 і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до державного бюджету судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Місце проживання позивача ОСОБА_9 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_3 .
Судове рішення складене 12.01.2021.
Суддя: Федів Л. М.