Справа № 206/5388/20
Провадження № 3/206/17/21
12.01.2021Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю секретаря: Леонова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали, які надійшли з Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої ФОП ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
особи відносно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення ОСОБА_1
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №114010 від 21.11.2020 ОСОБА_1 21.11.2020 о 12 год. 50 хв. не припинила діяльність торгівельного павільйону «Чоловіча білизна» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та здійснювала торгівлю промислових товарів, своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п.4 п.15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 та вчинила адміністративне правопорушення, передбаченест.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала в повному обсязі, при цьому суду показала, що 20.11.2020 в неї піднялася висока температура та вона поїхала додому не помітивши, що в кіоску зачинила кішку. Ввечері їй подзвонили з охорони сигналізації Грифон та повідомили, що в кіоску спрацював датчик руху. Коли вони приїхали в кіоску нікого не було, та поряд також. В суботу 21.11.2020 вона приїхала на роботу, щоб перевірити, чому спрацьовує датчик руху сигналізації, коли відкрила кіоск побачила кішку та почула різкий запах, оскільки ОСОБА_3 справила свої потреби. Вона прийняла рішення там відразу прибратися та почала шукати де саме необхідно це зробити, почала виносити речі, які їй заважали, однак там стояла важка шафа, яку вона сама не могла посунути, вийшовши на вулицу побачила знайомих чоловіка та жінку, яких попрохала допомоги, які не допомогли та пішли, коли поверталися назад ОСОБА_1 попрохала їх після прибирання поставити шафу на місце. Після чого вона почала заносити всі речі до кіоску, проте про рукавички, які вона винесла забула. Разом з тим зазначила, що торгівельну діяльність вона в той день не здійснювала, оскільки знала, що на той момент діяв карантин вихідного дня. Просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який є капітаном поліції Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області суду показав, що дату та час вчинення правопорушення він не пам'ятає, проте зазначив, що під час дії карантину вихідного дня вони слідкували, щоб не було порушень та вирішили обійти ринок, по вул. Роторна побачили як виходять люди з кіоску, він подумав, що то були покупці. Коли вони поверталися назад підійшли саме до цього кіоску, щоб пояснити, що торгівлю під час дії карантину вихідного дня здійснювати заборонено. На що продавчиня їм відповіла, що торгівлю вона не здійснювала. Вона прийшла для того, щоб випустити кота та потім за ним прибиралася. На питання чому її товар був на вулиці вона нічого не пояснила. Після чого на ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення заст.. 44-3 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є підполковник поліції СДОП СП Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області суду показав, що в районі ринку вони перевіряли порушення карантину вихідного дня, та по вул. Роторна побачили відчинений кіоск в якому були чоловік та жінка. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 пройшли побачили, що горіло світло, в кіоску була жінка та на вулиці висіли рукавички з цінниками. Вони підійшли та пояснили, що діє карантин вихідного дня та здійснювати торгівлю не можна, на що ОСОБА_1 пояснила, що торгівлю не здійснює, а відчилила кіоск для того, щоб випустити кішку. Проте в ОСОБА_6 виникли сумніви щодо цього та він склав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст.. 44-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Диспозицією статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція цієї норми закону, як зазначалося вище, є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги п.п.4 п.15Постанови КМУ №641 від 22.07.2020.
Так, відповідно до п.п.4 п.15Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 зі змінами від 11.11.2020, додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень.
Отже, заборона здійснення діяльності стосується саме продажу товару в приміщенні магазину, однак з показів особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , показів свідка ОСОБА_4 та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, не вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала саме продаж товару.
Згідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Таким чином, в матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , вина ОСОБА_1 спростовується показами свідка ОСОБА_4 наданими під присягою та показами ОСОБА_4 .
До показів свідка ОСОБА_6 наданих в судовому засіданні суд відноситься критично та не приймає їх до уваги, оскільки останній в судовому засіданні зазначив, що в нього виникли сумніви, щодо пояснень, які надала ОСОБА_1 , а саме випускала кота.
Сама по собі можливість виходу осіб з кіоску не підтверджує здійснення дыяльносты у магазині.
В матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 здійснювала продаж товару.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при відсутності достатніх і переконливих доказів скоєння адміністративного правопорушення та наявності вини ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення у відношенні неї слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченест.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст.245,247, п.1,280 КУпАП України, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя О.В. Поштаренко