Справа № 214/8948/20
2/214/1349/21
04 січня 2021 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за недонос речового майна, отриманого під час проходження військової служби та збиток, нанесений державі, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь суму заборгованості у розмірі 17776 грн. 73 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2102 грн. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ГНУ з 08 травня 2018 року по 30 жовтня 2019 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 30.10.2019 року №284 з ОСОБА_1 був розірваний контракт про проходження ним військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Між тим, під час проходження відповідачем військової служби військова частина НОМЕР_1 НГУ належним чином здійснювала його речове забезпечення, відповідач отримував належне йому речове майно згідно норм належності та враховуючи строки експлуатації такого майна. Так, враховуючи факт звільнення відповідача у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту у позивача виникла необхідність утримати з останнього кошти за речове майно, яке було отримане відповідачем під час проходження військової служби та строки експлуатації (носіння) яких не закінчились, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу (ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Таким чином, відповідач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 НГУ, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду до її звільнення, зокрема і питання відповідальності у разі звільнення військовослужбовців, що зумовлює утримання коштів за речове майно, яке було отримане ними під час проходження військової служби та строки експлуатації (носіння) якого не закінчились, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №804/285/16.
Отже, виниклий між сторонами спір має розглядатися судами в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у відкритті провадження в цивільній справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за недонос речового майна, отриманого під час проходження військової служби та збиток, нанесений державі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 15-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.В. Попов.