Справа № 188/1703/20
Провадження № 3/188/19/2021
13 січня 2021 року смт.Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області
Курочкіна О.М.
за участю прокурора Фурсова Ю.В.
розглянувши матеріали відносно:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 не працює
у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП України
Відповідно до протоколу, 12.05.2017 рішенням Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 240-12/VІІ від 12.05.2017 затверджено список присяжних Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Цим рішенням до списку присяжних було включено ОСОБА_1 .
Згідно ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2018 року ОСОБА_1 виконував обов'язки присяжного під час розгляду справи № 188/896/18.
Даний факт підтверджує участь ОСОБА_1 у судовому процесі протягом 2018 року, а також факт виконання присяжним своїх обов'язків у суді.
Таким чином у ОСОБА_1 в 2018 році виникли обов'язки та обмеження передбачені Законом України «Про запобігання корупції», в тому числі обов'язок щодо подання щорічної декларації за 2018 рік.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
В порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 958/29088, не маючи поважних причин, не виконав у встановлений законодавством строк (до 01.04.2019) конкретний обов'язок щодо вчинення відповідних активних дій, спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, -несвоєчасно 28.07.2020 о 14 год. 50 хв. без поважних причин, подав щорічну декларація на сайті НАЗК особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік,тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
По даному правопорушенню складено протокол №1107 від 26.11.2020 р.
Крім того, відповідно до протоколу № 1108 від 26.11.2020 року , 12.05.2017 рішенням Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області № 240-12/VІІ від 12.05.2017 затверджено список присяжних Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Цим рішенням до списку присяжних було включено ОСОБА_1 .
Згідно ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2019 року ОСОБА_1 виконував обов'язки присяжного під час розгляду справи № 188/1504/19.
Даний факт підтверджує участь ОСОБА_1 у судовому процесі протягом 2019 року, а також факт виконання присяжним своїх обов'язків у суді.
Таким чином у ОСОБА_1 в 2019 році виникли обов'язки та обмеження передбачені Законом України «Про запобігання корупції», в тому числі обов'язок щодо подання щорічної декларації за 2019 рік.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно з пошуком, здійсненим в Інтернет мережі, на офіційному веб-сайті «АЦСК ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 отримав електронний ключ для здійснення доступу до особистого кабінету електронних декларацій 28.07.2020 року.
Тобто, активні дії, спрямовані на подання декларації ОСОБА_1 розпочаті безпосередньо після закінчення строку їх подання, незважаючи на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а також рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №3 «Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» передбачено подання щорічної декларації у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19)» від 17.03.2020 Розділ XIII Прикінцеві положення Закону України «Про запобігання корупції» доповнено новим пунктом 2/1, відповідно до якого строк подання декларацій у 2020 році подовжено до 1 червня.
Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням кодексу є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Разом із цим, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 958/29088, не маючи поважних причин, не виконав у встановлений законодавством строк (до 01.06.2020) конкретний обов'язок щодо вчинення відповідних активних дій, спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, несвоєчасне 28.07.2020 року о 14.год.52 хв., без поважних причин подав щорічну декларацію на сайті НАЗК особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік,тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Вказані протоколи разом зі справами були об'єднанні в одне провадження відповідно до постанови суду від 13.01.2021 року.
ОСОБА_1 надав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справ про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування клопотання зазначено, відповідно до вимог ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 р., за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27.10.2020р. у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
За змістом статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
В клопотанні ОСОБА_1 зазначив про розгляд справи у його відсутність.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вважає, що адміністративна відповідальність рішенням Конституційного Суду не скасована, як і обов'язок подавати декларацію відповідно до ст.45 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, не скасована адміністративна відповідальність за ст.172-6 КУпАП. Прокурор вважає, у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення.
Вивчивши матеріали справи: протоколи про адміністративне правопорушення, клопотання , приходжу до висновку про необхідність закриття об'єднаного провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно ч.2, ч.3 рішення Конституційного Суду Пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 частини першої, частини друга - п'ята статті 12, частина друга статті 13, частина друга статті 13-1, стаття 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини друга, третя статті 52, стаття 65 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, стаття 366-1 Кримінального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення пункт 8 частини першої статті 11 Закону № 1700 є основою та підставою для інституціоналізації всіх норм Закону № 1700 щодо контрольних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції як органу виконавчої влади, зокрема пункту 6 частини першої статті 11, пунктів 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 частини першої, частин другої - п'ятої статті 12, частини другої статті 13, частини другої статті 13-1, статті 35, абзаців другого, третього частини першої статті 47, статей 48-51, частин другої, третьої статті 52, статті 65 Закону № 1700, а саме: повноважень та прав Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноважених осіб та уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, особливостей врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обліку та оприлюднення декларацій, контролю та перевірки декларацій, встановлення своєчасності подання декларацій, повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, додаткових заходів здійснення фінансового контролю, відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Реалізація цих норм без пункту 8 частини першої статті 11 Закону № 1700 є неможливою. Тому Конституційний Суд України розглядає комплексно дію норм, що інституціоналізують контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, у їх взаємозв'язку.
Відповідно до п.9 Рішення, у контексті особливостей оспорюваних норм Закону № 1700 Конституційний Суд України розглядає пункт 8 частини першої статті 11 Закону № 1700 як цілісну норму, оскільки виокремлення якого-небудь положення неможливе через загрозу спотворення волі законодавця.
Тобто, Рішенням Конституційного Суду визнано неконституційними пункт 8 частини першої статті 11 Закону № 1700, що є основою та підставою для інституціоналізації всіх норм Закону щодо контрольних повноважень НАЗК, тобто, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування.
Визнано неконституційними крім іншого наступні норми Закону № 1700:
ч.3 ст.12 відповідно до якої у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції;
ч.2 ст.13 Закону № 1700 відповідно до якої уповноважені особи Національного агентства позбавляються права
безперешкодно входити до приміщень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 цього Закону, за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки, вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, у зв'язку з реалізацією своїх повноважень;
ч.2 ст.13-1 Закону № 1700 відповідно до якої визнано неконституційним завдання уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) щодо перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному відповідно до цього Закону порядку;
статті 48-51, які передбачали право Національного агентства проводити контроль щодо своєчасності подання декларацій, перевіряти факт подання відповідно до цього Закону декларацій.
Крім того зазначеним Рішенням Конституційного Суду визнано неконституційною ст.65 Закону № 1700, якою передбачена відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, притягнення до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
При винесенні рішення вважаю доцільним взяти до уваги Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» 1079-ІХ від 15.12.2020, який набрав чинності 30.12.2020 року, але керуватись ст.28 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи зазначене, клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись Рішенням Конституційного Суду №13-р/2020 від 27.10.2020 р ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити об'єднане провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне
правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня
винесення постанови. В разі пропуску зазначеного
строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої
винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна