180/2070/20
3/180/18/21
у справі про адміністративне правопорушення
12 січня 2021 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Марганець, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої: АДРЕСА_1 , проживаючої: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 160 КУпАП, -
10 грудня 2010 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 здійснювала торгівлю з рук продуктами харчування, а саме: яблуками в кількості 10 кг, у невстановленому для цього місці, про що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП України.
Особа, щодо якої складено адміністративний протокол - ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнала, у вчиненому розкаюється.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини першої статті 160 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях ".
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Санкція ч.1 ст.160 КУпАП передбачає накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 за ч.1 ст.160 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАБ №120099 від 10.12.2020 року, в якому зазначено про обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення; письмовими поясненнями самої правопорушниці, в яких вона зазначила про обставини, за яких нею було скоєно вказане адміністративне правопорушення, долученими до матеріалів справи.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.160 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , те, що вона не працює, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави без конфіскації предметів торгівлі, що буде необхідним для її виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 гривні.
Керуючись ст.ст. 23,24,33,40-1, ч.1 ст. 160,283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок, без конфіскації предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст.308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула