13.01.2021 Єдиний унікальний номер 205/43/20
№ 205/43/20
2п/205/59/20
13 січня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючої судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2020 року по цивільній справі за позовом Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії,
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2020 року позовні вимоги Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії - задоволено.
11 грудня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2020 року по цивільній справі за позовом Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи; позивач без згоди відповідача призначив субсидію з 01 травня 2018 року.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 доводи заяви підтримав , та просив суд про задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.
Представник Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради в судовому засіданні просив суд в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини неявки відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про слухання справи, оскільки кореспонденція направлялась за адресою його місця проживання рекомендованим листом з повідомленням. ОСОБА_1 пояснив в судовому засіданні , що в цей період часу тимчасово, на період карантину, проживав в іншому місці на дачі. Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України. При отримуванні почтової кореспонденції (будь-якої) на думку суду повинен турбуватися отримувач через листоношу.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Судом під час розгляду справи досліджені всі обставини, дослідженні всі докази, надана їм належна оцінка.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001р.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, беззаперечних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи не надав, а тому суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 247, ст. ст. 287-288 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2020 року по цивільній справі за позовом Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику його право на апеляційне оскарження заочного рішення в загальному порядку. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Басова
.