Справа № 202/7823/20
Провадження № 3/202/93/2021
13 січня 2021 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал, відповідно до якого 12 грудня 2020 року о 01 год. 50 хв. в м.Дніпрі, на перехресті вул.Байкальська та вул.Ак.Образцова ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Kadett д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, від проходження огляду у встановленому законом порядку для встановлення стану сп'яніння водій відмовилася в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Постольник В.Л. у судовому засіданні з обставинами, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не визнали та зазначили, що 12 грудня 2020 року, о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 на автомобілі повертався з СТО додому. Зупинився біля магазину на куті вулиці Образцова та Байкальської. Через хвилину до нього під'їхали співробітники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Відмову обґрунтував тим, що вже не керував транспортним засобом та алкогольні напої не вживав. Потім його затримали та доставили до районного відділу поліції де склали відносно ОСОБА_1 протокол за ст.130 КУпАП. Даний протокол ОСОБА_1 підписував під тиском. Крім того, свідки, які вказані в протоколі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не були свідками того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп'яніння. Також вважають диск, наявний в матеріалах справи неналежним доказом, оскільки зафіксовані на ньому файли не були предметом розгляду при оформленні протоколу. У зв'язку із чим просили справу закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, у письмових запереченнях зазначили, що 1 липня 2020 року набув чинності Закон №2617-VIII, яким була визначена кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Кримінальний кодекс України було доповнено ст.286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а редакція ст.130 КУпАП після внесення зазначених змін передбачала адміністративну відповідальність лише за керування у стані сп'яніння водними суднами. 17 червня 2020 року прийнято Закон №720-IX, положеннями якого скасована ст.286-1 КК України і внесено зміни до ст.130 КУпАП, якими фактично повернуто адміністративну відповідальність для водіїв за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, але вже у новій редакції. Оскільки Закон №720-IX, яким скасовуються правки, що були внесені раніше Законом №2617-VIII, набрав чинності 3 липня 2020 року, тобто вже після того, як з 1 липня 2020 року набув чинності Закон №2617-VIII, а вказані правки вже були внесені до кодексів. Тому на сьогодні на інтернет-сторінці Верховної Ради України ст.286-1 КК України є чинною, а ст.130 КУпАП не передбачає відповідальності за керування у стані сп'яніння саме транспортними засобами.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 22.11.2018 № 2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, внесені зміни, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ст.130 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої до адміністративної відповідальності притягаються лише судноводії за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 17.06.2020 №720-IХ внесено зміни до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 22.11.2018 №2617-VIII, зокрема, виключено ст.286-1 з КК України та повернуто колишню редакцію ст.130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Тобто, до набрання чинності Закону № 2617-VIII Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачав у статті 130 адміністративну відповідальність за керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: з 01.07.2020 року і до 03.07.2020року такі діянні криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 286-1, а з 04 липня 2020 року такі діяння знову віднесенні статті 130 КУпАП.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи на час складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 діяла ч.1 ст.130 КУпАП в редакції Закону України від 17.06.2020 №720-IХ, то клопотання ОСОБА_1 та його захисника у закритті провадження по справі в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, саме відмова водія транспортного засобу на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичних сп'яніння, або впливу лікарських препаратів, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
При цьому суд зазначає, що в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт керування останнім транспортним засобом Opel Kadett д.н.з. НОМЕР_1 о 01 год. 50 хв. 12 грудня 2020 року та те, що поліцейські під'їхали через хвилину після його зупинки.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, що виразилась у відмові на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду підтверджується відеозаписом, на якому видно, що відмова ОСОБА_1 була висловлена останнім у присутності двох свідків.
Таким чином винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №129007 від 12 грудня 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також даними відеофіксації даної події, що були досліджені у судовому засіданні.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки зафіксовані на ньому файли не були предметом розгляду при оформленні протоколу, безпідставні, так як на даних файлах зафіксовані події, які відбувалися вже під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , тому вони не могли бути предметом розгляду при оформленні протоколу.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобом.
Статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесеннясудом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.33,40-1,130,283,284 КУпАП -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Волошин Є.В.