202/115/21
Провадження №1кп/202/179/2021
13 січня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12020045660000292 від 13.11.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянин України, має середню освіту, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 14.07.2020 року вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за ч.1 ст.125 КК України, до покарання у виді 100 годин громадських робіт;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
Відповідно до обставин, встановлених в обвинувальному акті, ОСОБА_3 , маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив кримінальне правопорушення. Так, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2020 року (справа № 202/1985/20) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин.
19.08.2020 року до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшов та був прийнятий на виконання вирок відносно ОСОБА_3 .
В строк, зазначений у повідомленні органу пробації засуджений ОСОБА_3 не з'явився. Проведеними заходами по встановленню місцезнаходження засудженого було встановлено його місце перебування і 07.09.2020 року ОСОБА_3 , прибув до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України у разі ухилення від відбуття покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. За результатами ознайомлення у засудженого було відібрано підписку та пояснення, а також було винесено письмове попередження за ухилення від відбуття покарання у виді громадських робіт. Того ж дня, а саме 07.09.2020 року, ОСОБА_3 вручено направлення до відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, згідно якого ОСОБА_3 повинен приступити до відбування призначеного покарання з 07.09.2020 року.
Але, згідно повідомлення ВКГ Індустріальної районної ради у м. Дніпрі від 10.09.2020 року, ОСОБА_3 на відпрацювання громадських робіт 07.09.2020 року не вийшов.
У зв'язку з відсутністю відомостей про місцезнаходження засудженого ОСОБА_3 24.09.2020 року були вдруге розпочаті першочергові заходи по встановленню його місця перебування.
Вжитими заходами було встановлено місцезнаходження засудженого і 12.10.2020 року ОСОБА_3 було вручено виклик до органу пробації на 15.10.2020 року для отримання нового направлення до відділу комунального господарства та він письмово зобов'язався прибути. У зв'язку з цим, засудженому ОСОБА_3 було винесено друге застереження у вигляді письмового попередження про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт.
Однак, незважаючи на письмові попередження про кримінальну відповідальність, ОСОБА_3 до органу пробації та відділу комунального господарства Індустріальної районного у м. Дніпрі ради не прибув, причин неявки не повідомив.
Згідно відповіді на запит Індустріального районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, засуджений ОСОБА_3 не відпрацював жодної години із 100 годин призначених вироком суду. Отже, ОСОБА_3 , будучи відповідно до ст. 37 КВК України зобов'язаним додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбуття покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на призначених для нього об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, діючи умисно, з метою ухилення від призначеного судом покарання у виді громадських робіт з 19.08.2020 року по 30.12.2020 року, без поважних причин, жодного разу, тобто більше двох разів впродовж місяця, не з'явився до відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради для виконання громадських робіт, що згідно ст. 40 КВК України є ухиленням від відбуття покарання у виді громадських робіт.
Проведеними заходами не встановлено будь-яких об'єктивних фактів, які б свідчили, що у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні місяці 2020 року за станом здоров'я або інших поважних причин ОСОБА_3 , не мав змоги виконати вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2020 року (справа № 202/1985/20), яким його засуджено до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин.
На момент пред'явлення повідомлення про підозру із призначених вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2020 року не відпрацьовано жодної години громадських робіт із запланованих 100 годин.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 , без поважних причин, більше двох разів впродовж місяця, не з'явився до відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради для виконання громадських робіт, що згідно ст. 40 КВК України є ухиленням від відбуття покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, ухиляється від відбування зазначеного покарання, а саме: протягом вищезазначеного періоду не виконував встановлених обов'язків, порушував порядок та умови відбування покарання, не вийшов більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.
Своїми умисними діями, що виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.389 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинувачений подав прокурору - процесуальному керівнику у кримінальному провадженні заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 .
Суд, враховуючи вказані заяви, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали згідно ст. ст. 381, 382 КПК України вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.389 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вину визнав повністю, щиро кається в скоєному, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд не вбачає.
Оскільки раніше призначене вироком суду покарання у виді 100 годин громадських робіт ОСОБА_3 не відбув повністю, остаточне покарання обвинуваченому, що буде необхідним та достатнім покаранням для його виправлення, буде покарання у виді арешту із урахуванням вимог ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Саме таке покарання, на думку суду, буде не тільки карою, а буде сприяти виправленню обвинуваченого.
Речові докази суду не надавались.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, ст. ст. 50,65, 66, 67 КК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді двох місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2020 року і остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді арешту строком на 2 (два) місяці 12 (дванадцять) днів.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів, з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1