Справа№591/1306/20
Провадження №2/592/303/21
(заочне)
13 січня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Корольової Г.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Панасовської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, зазначивши, що 14 лютого 2019 року між ним та відповідачем було укладено договір позики у простій письмовій формі - у формі розписки, у відповідності до якої він передав відповідачеві в присутності свідків грошові кошти у сумі 2800 американських доларів строком до 28 лютого 2019 року. Розписка від 14 лютого 2019 року власноручно написана та підписана позичальником. Відповідно до їхньої із відповідачем домовленості, обумовленої в розписці строк повернення позики - 28 лютого 2019 року. Але відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання. Позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялися листи-вимоги, але останній їх не отримував. Неправомірними діями відповідача, його зухвалою поведінкою, ігноруванням позивача та його вимог, останній вважає, що йому завдано моральної шкоди, яка виразилася в почутті приниження, морального страждання. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2800 доларів США, що еквівалентно 68770,80 грн. за офіційним курсом НБУ на день звернення до суду, моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також всі понесені судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 повідомлялись про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явились, про причини своєї неявки суд не сповістили. Згідно письмових пояснень від 22.06.2020 року, позовні вимоги не визнають, просять відмовити у їх задоволенні у зв'язку з безпідставністю.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів, при заочному розгляді.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 14.02.2019 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2800 американських доларів строком до 28.02.2019 року, що підтверджується складеною та підписаною особисто відповідачем розпискою від 14.02.2019 року, оригінал якої досліджений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи.
Станом на день звернення з позовом відповідач не повернув позивачу передані в позику грошові кошти в розмірі 2800 американських доларів, що еквівалентно 68770,80 грн. за офіційним курсом НБУ.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Суд виходить з того, досліджуючи договори позики чи боргові розписки, необхідно виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.
З наявної в матеріалах справи розписки від 14.02.2019 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути борг позивачу ОСОБА_1 протягом визначеного в розписці строку, а саме до 28.02.2019.
Судом враховується, що вищезазначена розписка містить в собі відомості щодо строку погашення боргу, скріплена підписом відповідача ОСОБА_2 .
Отже, вказана розписка містить в собі інформацію щодо отримання позичальником коштів в борг та зобов'язання щодо повернення боргу у визначений строк.
Відповідно до ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
У частині ч.1ст.527 ЦК України сформульоване загальне правило, відповідно до якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Таким чином, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п. 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлений розмір моральної шкоди є достатнім та необхідним для його відшкодування в повному обсязі.
Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 264-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 2800 доларів США, що еквівалентно 68770 грн. 80 коп. за офіційним курсом НБУ на день звернення до суду, в рахунок відшкодування моральної шкоди суму грошових коштів в розмірі 10000 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Г.Ю. Корольова