Справа № 759/310/21
іменем України
"13" січня 2021 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020105080001631 від 28.12.2020 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України,
ОСОБА_2 27.12.2020 року, приблизно о 20 год. 48 хв., знаходячись в приміщенні торгового залу магазину «SPORTMASTER», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Спортмастер-Україна» на загальну суму 5832 грн. 50 коп., однак не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Так, 27.12.2020 року, приблизно о 20 год. 31 хв. ОСОБА_2 прибув до магазину «SPORTMASTER», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д. Знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного магазину, ОСОБА_2 вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Спортмастер-Україна».
З метою виконання свого протиправного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , продовжуючи знаходитись приміщенні торгівельного залу магазину «SPORTMASTER», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, користуючись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, проходив вздовж торгових полиць, де взяв чуже майно, а саме куртку пухову чоловічу, чорного кольору, модель 1864526CLB, артикул QXBV5R8X4E, після чого прослідував до примірочної кабіни та поклав вищевказану куртку до власної сумки, яка була при ньому.
Маючи намір таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Спортмастер-Україна» та розпорядитись ним на власний розсуд, ОСОБА_2 , приблизно о 20 годині 48 хвилин, 27.12.2020 року пройшовши через рамки вхідної групи та не розплатившись за сховану в сумці куртку, направився в бік виходу з магазину, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального проступку до кінця. Однак довести кримінальний проступок до кінця ОСОБА_2 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками магазину «SPORTMASTER», з наявним при ньому чужим майном, яке належить ТОВ «Спортмастер-Україна» та яке він намагався таємно викрасти.
Обвинувачений в ході дізнання подав особисту заяву, складену в присутності захисника, де зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, а також з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Представник потерпілого ТОВ «Спортмастер-Україна» в ході дізнання подав заяву про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; з обмеженнями права на апеляційне оскарження ознайомлений.
Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), в якому він обвинувачується, знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є його щире каяття у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (проступку), у вчиненні якого обвинувачений визнаний винуватим, його особу, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, у зв'язку з чим приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Питання щодо речових доказів суд вирішив в порядку ст.100 КПК України.
Цивільні позови не заявлялись.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході дізнання не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_2 згідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази по справі:
- куртку пухову чоловічу, чорного кольору, модель 1864526CLB, артикул QXBV5R8X4E, залишені на відповідальному зберіганні адміністрації магазину «SPORTMASTER» відповідно до постанови інспектора ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києва ОСОБА_3 від 28.12.2020 року - повернути ТОВ «Спортмастер-Україна»;
- DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1