печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26387/20-к
28 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування постанови про видачу особи (екстрадицію),-
адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду з скаргою в порядку ст. 303 КПК України про скасування постанови про видачу особи (екстрадицію). В обґрунтування доводів скарги зазначив, що постановою від 10.06.2020 було постановлено видати до Російської Федерації громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а», «в», «г», «з» частини 2 статті 126, пунктом «б» частини 3 статті 163 КК Російської Федерації, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
В судове засідання адвокат та особа в інтересах якої подано скарги не з'явились про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином.
В судовому засіданні в режимі відео конференції прокурор направила письмові заперечення на скаргу та просила залишити скаргу без розгляду у зв'язку з переховуванням ОСОБА_5 від органів прокуратури та суду.
Положеннями ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.
Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що 29.05.2020 до ГУ ДМС в Одеській області було подано заяву-анкету про визнання ОСОБА_7 біженцем.
Листом ГУ ДМС в Одеській області відмовлено ОСОБА_8 в прийнятті заяви про визнання біженцем.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_9 від 10.06.2020 було постановлено видати до Російської Федерації громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених пунктами «а», «в», «г», «з» частини 2 статті 126, пунктом «б» частини 3 статті 163 КК Російської Федерації.
16.06.2020 адвокатом було подано адміністративний позов до Одеського окружного суду про оскарження вказаного рішення (справа № 420/5126/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 591 КПК України, рішення про видачу особи (екстрадицію) може бути оскаржено особою, стосовно якої воно прийняте, її захисником чи законним представником до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого така особа тримається під вартою. Якщо до особи застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, скарга на рішення про видачу такої особи (екстрадицію) може бути подана до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого розташований відповідний центральний орган України.
Згідно п.3. ч.1. ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
Ч.4 ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у разі якщо особа або її законний представник оскаржує рішення в судовому порядку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ч.2. ст. 589 КПК України, Особа, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров'ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України.
При розгляді скарги слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу (екстрадицію). За результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою: залишає скаргу без задоволення; задовольняє скаргу і скасовує рішення про видачу (екстрадицію) ( ст. 591 КПК України).
Як вбачається з письмових заперечень прокурора, на момент подачі скарги захисником, тобто станом на 22.06.2020 ОСОБА_5 перебував під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, якою також покладено обов'язок прибувати за кожною вимогою до прокурора та слідчого судді. ОСОБА_5 порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу, не з'явився до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з метою участі у розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу 03.08.2020, покинув адресу, за якою до нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 591 КПК України, судовий розгляд проводиться за участю прокурора, який проводив екстрадиційну перевірку, особи, щодо якої прийнято рішення про видачу, її захисника чи законного представника, якщо він бере участь у провадженні.
Разом з тим, в судові засідання призначені 31.07.2020, 20.08.2020, 28.09.2020 ОСОБА_5 та його захисник не з'явились, що унеможливлює розгляд даної скарги.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненнях «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.
Така позиція узгоджується з положеннями ч.5 ст. 591 КПК України, де визначено, що за результатами розгляду слідчий суддя виносить ухвалу, якою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу і скасовує рішення про видачу (екстрадицію).
Таким чином, дослідивши матеріали провадження, оскаржувану постанову, а також враховуючи неявки в судові засідання особи в інтересах якої подано скаргу, слідчий суддя приходить до висновку про залишення вказаної скарги без розгляду.
Керуючись ст.ст. 7, 22, 93, 94, 303, 305, 306, 307, 309, 589, 591 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування постанови про видачу особи (екстрадицію) - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1