13.01.2021 Справа № 756/13991/14-ц
№756/13991/14-ц
№6/756/127/21
13 січня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарі - Волковій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Альфа-Банк» про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку,
У грудні 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся із поданням про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на земельну ділянку загальною площею 0,57 га, надану для обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку.
В судове засідання приватний виконавець не з'явився, в поданні просив проводити судовий розгляд за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває зведене виконавче провадження №59251969 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва № 2/756/629/15 від 16.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфабанк» заборгованості у загальному розмірі 238 757,19 грн.
31.05.2019 року виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №59247078 та №59248124, а постановою від 31.05.2019 року вказані виконавчі провадження об'єднано у зведене виконавче провадження №59251969. Того ж дня, відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Вказані постанови направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.
В подальшому виконавцем вживались заходи примусового виконання направлені на стягнення заборгованості.
За твердженням приватного виконавця, в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутні кошти чи рухоме майно на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача в повному обсязі.
При цьому з'ясовано, що згідно договору дарування жилого будинку від 26.03.2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Афанасієвською І.В., реєстраційний №643, боржник ОСОБА_1 отримав у дар житловий будинок з господарськими надвірними побудовами, житловою площею 50,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці, але вказана земельна ділянка за ОСОБА_1 не зареєстрована.
Приватний виконавець зазначає, що станом на дату звернення з заявою до суду, боржником не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суд. Крім того, в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржником не було надано декларацію про доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб.
Таким чином, просив про задоволення падання.
Ч.4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч.10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Так, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Частиною 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку можливе за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та відсутності у боржника коштів чи іншого нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.
При цьому, відповідь Регіонального сервісного центру в Полтавській області, територіального сервісного центру №5342 МВС України від 15.06.2019 року за №1485 свідчить не про відсутність транспортних засобів у боржника ОСОБА_1 , а про те, що саме територіальними сервісними центрами в Полтавській області не реєструвались транспортні засоби за вказаним громадянином станом на 2019 рік. Більше того, звернуто увагу приватного виконавця, що відсутність у запиті дати та року народження особи позбавляє можливості пошуку транспортних засобів по базі даних яка діяла до 17.10.2012 року та яка діє з 17.10.2012 року, а без цієї інформації пошук по базам даних неможливий.
Також, суперечливою є зазначена приватним виконавцем інформація про відсутність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з огляду на відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.06.2019 року за якою останній з 04.02.2017 року неодноразово перетинав державний кордон України.
Крім того, стверджуючи про необхідність вирішення в судовому порядку питання про звернення стягнення на земельну ділянку, яка належить боржнику ОСОБА_1 , яка начебто не зареєстрована у встановленому законом порядку приватним виконавцем долучено відповідь відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.08.2019 року за №1482/111-19 з якої вбачається, що інформація надавалась станом на 31.12.2012 року, оскільки з 01.01.2013 року відділ у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області реєстрацію права власності або користування земельними ділянками не здійснює.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Окрім того, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, ініціюючи питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано приватним виконавцем достовірно не з'ясовано наявності у боржника нерухомого, рухомого майна яке за ним зареєстровано станом на час звернення до суду.
Таким чином, в поданні приватним виконавцем надано суду неповну та неактуальну інформацію щодо виявленого та наявного майна боржника, що виключає, на даний час, можливість звернення стягнення на нього в порядку ст. 440 ЦПК України.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 18, 50 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ «Альфа-Банк» про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Шевчук