12.01.2021 Справа № 756/17055/20
№ 756/17055/20
№ 1-кс/756/172/21
12 січня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві 26.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12013110050001404 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2013 року,
ОСОБА_3 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві від 26.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12013110050001404 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2013 року.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначає, що в провадженні СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебували матеріали кримінального провадження за №12013110050001404 внесене до ЄДРДР від 24 січня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України.
Посилаючись, що оскаржувана постанова отримана нею лише 22 грудня 2020 року, просить її скасувати через невмотивованість, як таку, що винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження та з'ясування необхідних обставин.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 28 грудня 2020 року справу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 28 грудня 2020 року відкрито провадження, розгляд скарги призначено на 04 січня 2021 року о 10.00 год. та зобов'язано СВ Оболонського УП ГУ НП у м.Києві надати слідчому судді в судове засідання матеріали кримінального провадження за №12013110050001404.
В судове засідання 04 січня 2021 року учасники кримінального провадження не з?явилися, повідомлялися належним чином засобами електронного зв'язку.
За клопотанням заступника керівника Київської місцевої прокуратури №5 через перебування прокурора ОСОБА_4 у відпустці та відсутністю матеріалів кримінального провадження №12013110050001404 розгляд справи відкладено на 12 січня 2021 року о 15.00 год.
В судове засідання призначене на 12 січня 2021 року учасники кримінального провадження не з?явилися, повідомлялися належним чином засобами електронного зв'язку. Витребувані матеріали кримінального провадження №12013110050001404 на вимогу слідчого судді для огляду в судовому засіданні повторно не було надано.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, подані в її обґрунтування докази, приходить до наступного.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Також у ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Як видно з матеріалів скарги та доданих до неї документів в провадженні СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебували матеріали кримінального провадження за №12013110050001404 внесеного до ЄДРДР від 24 січня 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190. ч.1 ст.358 КК України.
Постановою Слідчого СВ Оболонського РУ ГУМВС України в м.Києві від 01 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнано потерпілою в даному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 26.12.2019 року закрито кримінальне провадження № 12013110050001404 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Згідно супровідного листа та поштового конверта відправки, оскаржувану постанову надіслано засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_3 за її письмовим зверненням 18 грудня 2020 року.
Слідчий суддя, аналізуючи доводи скарги про невмотивованість прийнятого слідчим рішення про закриття провадження, невідповідність оскаржуваної постанови положенням КПК України враховує наступне.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Із норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Судом досліджено клопотання потерпілої, яке подано через канцелярію Оболонського УП ГУНП у м.Києві від 14 листопада 2016 року в якому вона просила витребувати у ОСОБА_6 документи, що стосуються, на її думку, матеріалів кримінального провадження.
Із положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Слідчим суддею досліджено оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, в якій правовою підставою закриття кримінального провадження зазначено п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя позбавлена можливості дослідити витребувані ухвалою суду матеріали кримінального провадження № 12013110050001404 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2013 року, через їх не надання органами досудового розслідування.
З тексту дослідженої слідчим суддею оскаржуваної постанови, приходжу до переконання, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження не відповідає вищезазначеним нормам КПК України, вона не мотивована, в ній відсутній зміст встановлених фактичних обставин справи, не надано оцінку встановленим матеріалами справи доказами, хто та за яких обставин заволодів нерухомим майном заявниці, та які документальні підтвердження, відсутня оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, відсутнє посилання на сукупність зібраних по справі доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто суб'єктом оскарження не надано обґрунтовані відповіді на питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Тобто, з оскаржуваної постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано необхідну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року /ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України/.
За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження на підставі поданої скарги та доданих в її обґрунтування матеріалів, керуючись законом, також враховуючи неможливості дослідження письмових доказів, що наявні у кримінальному провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів- з точки зору достатності та взаємозв'язку, через не надання матеріалів органами досудового розслідування, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 214, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві 26.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12013110050001404 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві 26.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 12013110050001404 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1