ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16806/20
провадження № 2/753/1328/21
"11" січня 2021 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши в порядку спощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Сіті" про визнання майнових прав на об"єкти інвестування,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ТОВ "Крістал-Сіті" з позовною заявою, в якій просила суд визнати за нею майнові права на об"єкти незавершеного будівництва, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 28.08.2017 ОСОБА_1 та ТОВ "Крістал-Сіті" уклали попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ТОВ "Крістал-Сіті" зобов"язується укласти з ОСОБА_1 Основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 протягом 2-го кварталу 2018 року, плановий строк введенення в експлуатацію будинку - 4- квартал 2017 року. Також 28.08.2017 між сторонами було укладено договір про забпезпечення виконання зобов"язань № 1581/6/5/515, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняла на себе зобов"язання зі сплати на користь ТОВ "Крістал-Сіті" грошових коштів в сумі та строки, визначені в попередньому договорі. На виконання вказаних умов позивач сплатила відповідачеві 611 400,00 грн. Відповідач в свою чергу, свої зобов"язання не виконує, об'єкт інвестування недобудований та не введений в експлуатацію, договір купівлі продажу квартири не укладався, зв'язку із чим позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 09.10.2020 позовну заяву призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, який був адресований відповідачеві за адреосю його місцезнаходження, повернувся до суду без вручення.
У зв"язку з цим суддя вважає за можливе розлянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 28.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крістал-Сіті", з однієї сторони, та громадянкою України ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 1417 (а. с. 13 - 14).
Відповідно до п.1.1. Попереднього договору - за Попереднім договором Сторони зобов'язались, в строки встановлені в пункті 1.4. розділу 1 Попереднього договору, укласти Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Сторона-1 (в Основному договорі - Продавець) зобов'язується передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані в підпункті 1.4.1 пункту 1.4. розділу 1 Попереднього договору , яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_3 (в Основному договорі - Покупець) зобов'язується прийняти у власність (купити) Об'єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору.
Відповідно до п. 1.3. Попереднього договору - Плановий строк введення в експлуатацію Будинку - 4 квартал 2017 року.
Відповідно до п.п. 1.4.1 п.1.4. Попереднього договору - Сторони зобов'язались укласти Основний договір протягом 2 кварталу 2018 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною-1 правовстановлюючих документів на Об'єкт та надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення Основного договору та з урахуванням вимог пункту 5.2. розділу 5 Попереднього договору.
Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 календарних днів з моменту отримання Стороною-2 відповідного повідомлення від Сторони-1, яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який Сторони оберуть за взаємним погодженням.
Підпунктом 1.4.1 п.1.4. Попереднього договору - визначено характеристики Об'єкта: секція 6, поверх 5, номер квартири НОМЕР_1 , кількість кімнат 2, загальна площа 52,52 кв.м.
Крім того, судом встановлено, що 28.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крістал-Сіті" та ОСОБА_1 укладено Договір про забезпечення виконання зобов'язань № 1581/6/5/515 (а. с. 15 - 19).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, для підтвердження зобов'язань, що виникли у Сторін згідно з попереднім договором та забезпечення виконання таких зобов'язань, Сторона-2 сплачує Стороні-1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору. Вказана сума коштів, після її належної сплати Стороною-2 за Договором, зараховується Стороною-1 до платежів за Основним договором.
Так, згідно п. 2.2 Договору про забезпечення виконання зобов'язань - розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору як забезпечення виконання зобов'язань, згідно пункту 1.1. розділу 1 Договору становить 611 400, 00 грн.
Підпунктом 2.3.1 Договору про забезпечення виконання зобов'язань визначено, що грошові кошти у вказаному розмірі Сторона-2 сплачує Стороні-1 у строк до 30.09.2017 року.
На виконання договірних зобов'язань, позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 611 400,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 20, 21).
Незважаючи на виконання позивачкою взятого на себе обов'язку щодо сплати вартості квартир, на даний час відповідач не уклав з нею Основний договір та не передав останній квартиру за відповідним Актом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Згідно ч. 5 ст. 7, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій й об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.
Відповідно до положення статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.
Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
Отже майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
У ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» зазначено, що управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 цього Закону в договорі має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем.
Позивач належним чином виконала свої зобов'язання за попереднім договором та договором про забезпечення виконання зобов'язань, а саме оплатила вартость об'єкту в повному розмірі.
Житловий будинок у визначений попереднім договором строк введено в експлуатацію не було, будівництво об'єкту не здійснюється, відповідно право власності позивача не зареєстроване, чим порушені її права.
Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та умов укладених між сторонами договорів, суд визнає позивача таким, що набув майнових прав на квартири, оскільки вона в повному обсязі виконала умови договорів в будівництві.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 202, 204 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов'язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов'язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки квартира є оплаченими позивачем об'єктом, які після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об'єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнові права на неї, зокрема, на фактично оплачені квадратні метри.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ТОВ "Крістал-Сіті" на користь позивача понесені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»,ст. 177, 190, 331, 512, 876 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Сіті" про визнання майнових прав на об"єкти інвестування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на об"єкти незавершеного будівництва, а саме: квартиру з номером об"єкта інвестування 515 на 5 поверсі, секція 6, яка складається з 2-х кімнат, загальною площею 52,52 кв.м., у житловому будинку АДРЕСА_4 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крістал-Сіті" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крістал-Сіті", код ЄДРПОУ 39173455, юридична адреса: м. Київ, вул. Світла, 3.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.О. Заставенко