ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20432/20
провадження № 3/753/189/21
"12" січня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого охорона «Шериф», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
14 жовтня 2020 року о 03 год. 20 хв. на вул. Тростянецькій, 6/2 в м. Києві ОСОБА_1 в порушення п. 2.5 ПДР України керував автомобілем «Geely CK» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Вказаний адміністративний матеріал надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 02.12.2020 року та був призначений до розгляду на 24.12.2020 р., про що було повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
21.12.2020 року адвокат Ігнатов О.О. надіслав клопотання та просив суд повернути вказану справу до УПП в м. Києві для направлення її для розгляду за місцем проживання ОСОБА_1 - до Херсонського міського суду Херсонської області, оскільки останній фактично проживає та зареєстрований у м. Херсон. Своє клопотання обґрунтовує тим, що Дарницький районний суд м. Києва є неналежним судом, уповноваженим законом, згідно з правилами територіальної підсудності та з урахуванням вимог, внесених Законом України від 17.06.2020 року розглядати дану справу. Крім цього, просив суд не розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 або його представника.
22.12.2020 року Дмитрієв О.О. також подав суду аналогічне клопотання, крім цього просив суд надати можливість йому ознайомитися з матеріалами справи.
Вивчивши дані клопотання в частині повернення справи відносно ОСОБА_1 до УПП в м. Києві для направлення її до Херсонського районного суду для розгляду по суті, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем його вчинення.
Щодо клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, то впродовж перебування вказаного адміністративного матеріалу у провадженні судді Щасної Т.В., ані ОСОБА_1 , ані його захисники особисто не приходили та не просили справу для ознайомлення, а лише надіслали відповідну заяву через канцелярію суду.
А тому, судом було враховано вказані клопотання та відкладено розгляд справи на 05.01.2021 року.
Проте, 05.01.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи, оскільки він бажає приймати участь у розгляд справи лише зі своїм захисником.
Разом з цим, 05.01.2020 року до суду надійшло клопотання від адвоката Кузьміна Є.О. про відкладення розгляду вказаної справи та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи для узгодження правової позиції, оскільки лише 04.01.2021 р. він уклав договір зі своїм клієнтом.
У зв'язку з чим, вказаний адміністративний матеріал був повторно відкладений на 12.01.2021 р.
11.01.2021 р. захисник Кузьмін Є.О. надіслав клопотання про відкладення вказаного матеріалу, оскільки він перебуває на амбулаторному лікуванні з діагнозом «Covid-19», долучивши копію медичної довідки.
В свою чергу захисник Ігнатов Д.І. 11.01.2021 р. подав клопотання, в якому наполягав у направленні справи про адміністративне правопорушення для розгляду до суду місцем проживання ОСОБА_1 та просив у їх відсутності не розглядати.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою та дозволяють суду розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та його захисників, на підставі наявних доказів.
Таку позицію ОСОБА_1 та його захисників Ігнатова Д.І. та Кузьміна Є.О., суд розцінює як навмисне затягування з їх боку розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП з метою уникнення останнім відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, які становлять три місяці та спливають 14.01.2021 р.
Крім цього, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та надання письмових пояснень щодо фактичних обставин справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне , всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи надані суду докази винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5) ПДР, суд приходить до висновку, що його винність повністю підтверджується дослідженими та перевіреними судом доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 122772 від 14.10.2020 р. (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2) та відеозаписом (а.с.4), з якого чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та був зупинений працівниками поліції, у зв'язку з порушенням вимог ПДР під час руху на транспортному засобі.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 , те, що він працює, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420 грн. 40 коп.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя